Акреція (хімія атмосфери)

Акреція (англ. accretion) — у хімії атмосфери:

1. Процес, при якому частинки аерозолю зростають у розмірах внаслідок зовнішнього приєднання до них різних хімічних речовин.

2. Прилипання частинок, що є в повітрі, до гідратних крапель (сніжинок, крапель дощу, градинок) при коагуляції під час падіння таких крапель; форма агломерації.

У метеорології — це процес накопичення замерзлої води у вигляді опадів з часом, коли вона опускається через атмосферу, особливо коли кристал криги або сніжинка потрапляє в переохолоджену крапельку, яка потім замерзає разом, збільшуючи розмір частинки води. Збір цих частинок з часом утворює сніг або град у хмарах і залежно від нижчих температур атмосфери може стати дощем, мокрим снігом або граупелем.

Акреція є основою для утворення хмар.

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0