Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Апрепітант

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Aprepitant.svg
Апрепітант
Систематизована назва за IUPAC
5-([(2R,3S)-2-((R)-1-[3,5-Bis(trifluoromethyl)phenyl]ethoxy)-3-(4-fluorophenyl)morpholino]methyl)-1H-1,2,4-triazol-3(2H)-one
Класифікація
ATC-код A04AD12
PubChem 6918365
CAS 170729-80-3
DrugBank
Хімічна структура
Формула C23H21F7N4O3 
Мол. маса 534,435 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 59-67% (перорально), 100% (в/в)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 9-13 год.
Екскреція Нирки, фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЕМЕНД®,
«Мерк Шарп і Доум Б.В.», Нідерланди
UA/4525/01/01
24.06.2016-24/06/2021

Апрепітант (англ. Aprepitant, лат. Aprepitantum) — лікарський препарат, який є похідним морфоліну, що застосовується для профілактики післяопераційного блювання, що є інгібітором субстанції P рецепторів нейрокініну NK1. Апрепітант застосовується як перорально, так і внутрішньовенно. Апрепітант синтезований у лабораторії компанії «Merck & Co.», та застосовується у медичній практиці з 2003 року.

Фармакологічні властивості

Апрепітант — синтетичний лікарський засіб, який є похідним морфоліну. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні рецепторів нейрокініну NK1, який має високу спорідненість до P-нейропептиду. Після застосування препарат проникає у центральну нервову систему, де зв'язується з NK1-рецепторами, що призводить до гальмування блювотного рефлексу. Апрепітант застосовується для профілактики нудоти і блювання, які спричинені цитотоксичною хімієтерапією, частіше в комбінації з ондансетроном і дексаметазоном, посилюючи їх дію, причому його ефективність при даних станах вища або рівна ефективності дексаметазону при порівнянні їх роздільного застосування у комбінації лише з ондансетроном.

Фармакокінетика

Апрепітант відносно повільно та добре всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату складає 67 % при пероральному застосуванні касули 80 мг препарату, при збільшенні дози до 125 мг біодоступність зменшується до 59 %. При внутрішньовенному введенні апрепітант застосовується у вигляді проліків фосапрепітанту. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 4 годин після перорального прийому препарату. Апрепітант майже повністю (на 97 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, проникнення в грудне молоко людини точно не встановлено. Апрепітант метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму як із калом, так і з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату становить 9—13 годин, в осіб із важким порушенням функції печінки або нирок цей час може збільшуватися.

Показання до застосування

Апрепітант застосовується для профілактики нудоти і блювання, які спричинені цитотоксичною хімієтерапією у складі комбінованої терапії.

Побічна дія

При застосуванні апрепітанту спостерігається наступні побічні ефекти:

Протипокази

Апрепітант протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, важкій печінковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років, при одночасному застосуванні з пімозидом, терфенадином, астемізолом і цизапридом.

Форми випуску

Апрепітант випускається у вигляді желатинових капсул по 0,04; 0,08 і 0,125 г; порошку для приготування розчину для інфузій по 150 мг.

Посилання


Новое сообщение