| Арасан | |
| Країна |
 Казахстан
|
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Алмати |
 | |
| Офіційний сайт | |
Координати: 43°15′ пн. ш. 76°56′ сх. д. / 43.250° пн. ш. 76.933° сх. д.
«Арасан» (у перекладі з казахської — тепле джерело) — оздоровчий комплекс в Алмати.
Лазні Алма-Ати
До революції у Вірному (тепер Алмати) було дві міські бані, які офіційно називалися «Торгові народні бани братів Титових» та «Баня Жиленкова». Більшість місцевого населення милося в цих банях, але їх стан не відповідав санітарним нормам. Проблема з банями була дуже серйозною, що підтверджується приказом № 44 Семиреченського обласного Революційного комітету від апреля 1921 року про «Об обеспечении населения Туркестанской республики банями». У 1926 році на вулиці Фонтанні була побудована баня № 1 з 12 окремими номерами та двома загальними приміщеннями на 33 особи кожне. Пізніше були побудовані ще дві бані на вулицях Октябрьській та Гоголевській. У 1950-х роках у місті функціонувало п'ять бань на 703 місця. Після зростання населення до 1 мільйона людей, норми забезпечення банями не були дотримані практично в два рази (1,6 замість 3,0 місця на 1000 жителів).
Оздоровчий комплекс
Однією з вимог до проекту оздоровчого комплексу стала його архітектурна унікальність. Це було зумовлено соціалістичним змаганням між Казахською РСР та Узбецькою РСР. У 1974 році в Ташкенті було збудовано масштабний комплекс східних лазень.
Споруджений в 1979–1982 роках під керівництвом групи архітекторів і конструкторів (В. Т. Хван, М. К. Оспанов, В. В. Чечелев, К. Р. Тулебаєв та ін.) на місці лазень 1935 на вулиці Гоголя. У комплекс «Арасан» входять східні, російські та фінські лазні, водолікарня, душовий павільйон, дитяче відділення. Комплекс споруджений у так званому «Золотому квадраті» міста.
Після здобуття незалежності Казахстану комплекс продовжував перебувати у державній власності, проте був повністю зданий в оренду.
У 2006 році орган, що мав повноваження, виявив порушення санітарно-гігієнічних норм у деяких приміщеннях оздоровчого комплексу. Це призвело до закриття цих приміщень за рішенням суду. Після цього було заявлено, що будівля буде відремонтована протягом року.
У 2010 році під час проведення масштабних будівельних робіт в одному з відділень комплексу сталася пожежа.
Реконструкцію всього комплексу було завершено у 2012 році.
У 2016 році будівлю оздоровчого комплексу було знову реконструйовано. У ході відновлювальних робіт здійснено капітальний ремонт. Східний колорит і неповторність будівлі не зачепили під час реконструкції.
Проект реконструкції розроблений найкращими архітекторами світу та націлений на функціональні якості.
Архітектура
Згідно з проектом, розраховано на обслуговування 2,5 тисячі людей на день. Об'єм споруди близько 100 тис. м3. Будівля каркасна з цегляними стінами, має 5 поверхів, де розміщуються технічні приміщення та приміщення функціонального призначення. Домінуючий у просторовій композиції західний корпус має напівциркульне обрис і увінчаний ребристим куполом. Найменші за розміром бані перекривають банні зали. Оздоровчий комплекс збудовано з урахуванням сейсмічності Алма-Ати. До його складу входять 12 павільйонів. 6 куполів виконані зі збірного залізобетону. У декоративному оздобленні інтер'єру використано цінні породи каменю, дерева, кераміка, гіпс. При оздобленні фасаду будівлі використані граніт та мармур.
Статус пам'ятника
26 січня 1984 року оздоровчий комплекс було включено до Державного списку пам'яток історії та культури місцевого значення Алма-Ати.
10 листопада 2010 року було затверджено новий Державний список пам'яток історії та культури місцевого значення міста Алмати, одночасно з яким усі попередні рішення з цього приводу були визнані такими, що втратили чинність. У цій Постанові було збережено статус пам'ятника місцевого значення будівлі оздоровчого комплексу. Кордони охоронних зон були затверджені в 2014.