Афонія

Афо́нія (грец. αφωνια — німота, заніміння) — втрата звучності голосу при збереженні шепітної мови. Є симптомом деяких хвороб.

Класифікація

• справжню (органічну), або гортанну афонію. Настає при деяких захворюваннях респіраторного тракту (гострі респіраторні вірусні захворювання , туберкульоз, пухлина, сифіліс) та при хронічному ларингіті - так звана професійна втома голосу.
• функціональну (психогенну), або істеричну афонію.

Причиною функціональної афонії може бути душевне переживання або психоемоційне навантаження . У лікуванні останнього виду афонії значну роль відіграє психотерапія.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.