Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Барабанна перетинка

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Барабанна перетинка
Gray915.png
Малюнок середнього вуха з «Анатомії Грея» (барабанна перетинка позначена праворуч)
Normales Trommelfell.jpg
Барабанна перетинка людини
Деталі
Ідентифікатори
Латина membrana tympani, membrana tympanica, myringa
MeSH D014432
TA98 A15.3.01.052
TA2 6870
FMA 9595
Анатомічна термінологія

Бараба́нна пере́тинка (лат. membrana tympani, membrana tympanica, myringa, myrinx) — сполучнотканинна пластинка овальної форми (11×9 мм), товщиною 0,1 мм, що відділяє просвіт зовнішнього слухового проходу від барабанної порожнини.

Будова

У живої людини барабанна перетинка блискуча і напівпрозора, у трупа вона сірого кольору. Волокнисто-хрящовим кільцем вона прикріплена до барабанної борозни (sulcus tympanicus) скроневої кістки. У плода барабанна перетинка лежить у горизонтальній площині, у новонароджених під кутом 10°, а в дорослих з нижньою стінкою кісткового відділу зовнішнього слухового ходу утворює відкритий назовні кут (45-55°). Вона дещо втягнута в барабанну порожнину, нагадуючи плоску лійку, заглиблення в центрі її зовнішньої поверхні називається пупком барабанної перетинки (umbo). У центрі до пупка кріпиться руків'я молоточка — однієї зі слухових кісточок. Переферійна частина утворює волокнистохрящеве кільце — барабанне кільце чи зв'язку Герлаха (annulus tympanicus). З боку зовнішнього слухового ходу барабанна перетинка вкрита тонким шаром епідермісу, на внутрішній, звернутій до барабанної порожнини поверхні, — слизовою оболонкою. Між слизовою оболонкою і й епідермісом у барабанній перетинці є волокниста тканина, причому на периферії її волокна розташовані переважно по колу, а в центрі — радіально.

Частини

Верхня, завширшки до 2 мм, частина барабанної перетинки, що прилягає до лускової частини скроневої кістки, не має волокнистої тканини, вона не натягнута і називається розслабленою частиною (pars flaccida). Вона розташовується над латеральним відростком молоточка між вирізкою Рівінуса (incisura tympanica, incisura Rivini) та передньою і задньою складками молоточка (plicae malleolares ant. et post.). Більша частина барабанної перетинки, закріплена в барабанній борозні, називається натягнутою частиною (pars tensa). У більшому обсязі натягнута частина складається з трьох шарів: зовнішнього шкірного (епідермісу), середнього фіброзного та внутрішнього слизового. Епідерміс барабанної перетинки є продовженням шкіри зовнішнього слухового проходу. Фіброзний шар містить у собі радіальні, циркулярні і параболічні волокна, у ньому закріпляється руків'я молоточка. Відносно міцний, фіброзний шар, тим не менш, може зазнавати розривів. Періодичне натягання перетинки здійснюється м'язом-натягувачем барабанної перетинки, що відходить від хрящевої частини євстахієвої труби і кріпиться до молоточка.

Клінічне значення

Ненавмисна перфорація (розрив) перетинки трапляється при вибухових травмах і авіаперельотах, переважно серед пацієнтів з інфекцією верхніх дихальних шляхів і пов'язаним з нею скупченням слизу, яке перешкоджає вирівнюванню тиску в середньому вусі. Також розрив може статися при купанні, підводному плаванні (у тому числі з аквалангом), при заняттях бойовими мистецтвами.

Пацієнти з розривом барабанної перетинки можуть скаржитися на кровотечу, дзвоніння у вухах, втрату слуху, порушення рівноваги (вертиго). Повідомляється, що 80-95 % випадків загоєння розриву стається протягом 2-4 тижнів без лікування, медичне втручання стає необхідним лише при серйозних травмах.

Запалення барабанної перетинки називається мірингітом, і в більшості випадків трапляється як ускладнення отитів.

У культурі

Барабанна перетинка
Компоненти середнього вуха
Барабанна перетинка з навколишніми структурами. (вигляд з боку барабанної порожнини):
1. Натягнута частина (pars tensa);
2. Пупок (umbo membranae tympani);
3. Руків'я молоточка;
4. Бічний відросток молоточка;
5. Передня молоточкова складка;
6. Задня молоточкова складка;
7. Ненатягнута частина (pars flaccida) («шрапнеллева мембрана»);
8. Передній закуток Трельча;
9. Задній закуток Трельча;
10. Волокнисто-хрящеве кільце (annulus fibrocartilagineus);
11. Кам'янисто-барабанна щілина;
12. Євстахієва труба;
13. Задній каналець барабанної струны;
14. Передній каналець барабанної струны;
15. Ямка коваделка для короткої ніжки коваделка;
16. Шилоподібний виступ скроневої кістки (prominentia styloidea)

У тихоокеанського народу банджо прийнято навмисне проколювання барабанної перетинки у ранньому віці: для полегшення перебування під водою. З цієї причини багато банджо старшого віку мають проблеми зі слухом.

Галерея

Джерела та література

  • Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3
  • Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7



Новое сообщение