Бевацизумаб

Бевацизумаб (англ. Bevacizumab, лат. Bevacizumabum) — синтетичний препарат, який є генно-інженерним моноклональним антитілом до фактора росту ендотелію судин VEGF-A, яке не потребує зв'язування із рецептором до VEGF. Бевацизумаб застосовується переважно внутрішньовенно, при макулодистрофії та інших очних захворюваннях застосовується також у вигляді внутрішньоочних ін'єкцій. Бевацизумаб уперше створений у США в лабораторії компанії «Genentech», та застосовується у клінічній практиці з 2004 року.

Фармакологічні властивості

Бевацизумаб — синтетичний лікарський препарат, який є генно-інженерним рекомбінантним гуманізованим (від миші) моноклональним антитілом до фактора росту ендотелію судин VEGF-A. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні із фактором росту ендотелію судин, що призводить до блокування зв'язування з його рецептором. Наслідком цього є пригнічення васкуляризації ділянок із високою швидкістю росту тканин, що призводить до інгібування росту тканин. Оскільки швидкий ріст характерний для тканин злоякісних пухлин, то бевацизумаб у першу чергу пригнічує васкуляризацію пухлини та ріст пухлинних клітин, а також пригнічує метастазування пухлин. Бевацизумаб застосовується при метастатичному колоректальному раку, метастатичному раку легень, метастатичному раку молочної залози, раку нирки, раку яєчника, гліобластомі та раку шийки матки, переважно у складі комбінованої терапії з іринотеканом, карбоплатином, етопозидом, циклофосфамідом, паклітакселом, цитарабіном, темозоломідом, топотеканом, гемцитабіном, тенопозидом та інтерфероном альфа-2а. Бевацизумаб, згідно з результатами клінічних досліджень, підвищує ефективність комбінованого лікування та збільшує середню тривалість життя хворих, хоча із частими, проте переважно не важкими побічними ефектами. Найхарактернішим побічним ефектом бевацизумаба, хоча й нечастим, стали перфорації порожнистих органів шлунково-кишкового тракту. Проте застосування бевацизумаба з іншим протипухлинним моноклональним антитілом — цетуксимабом — збільшувала кількість побічних ефектів та зменшувала тривалість життя хворих. Бевацизумаб також може застосовуватися при очних захворюваннях — макулодистрофії, діабетичній ретинопатії, ретинопатії недоношених.

Фармакокінетика

Бевацизумаб повільно розподіляється в організмі після ін'єкції. Біодоступність препарату після внутрішньовенного застосування біодоступність становить 100 %. Згідно із клінічними дослідженнями, бевацизумаб метаболізується у ретикулоендотеліальній системі до амінокислот та пептидів. Шляхи виведення бевацизумабу з організму достеменно не встановлені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 18—20 діб (18 діб у жінок та 20 діб у чоловіків) (згідно частини джерел цей час може становити до 50 діб) і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності.

Показання до застосування

Бевацизумаб застосовують у складі комбінованої терапії при метастатичному колоректальному раку, метастатичному недрібноклітинному раку легень, розповсюдженому раку яєчника, раку очеревини, раку нирки та раку шийки матки.

Побічна дія

Застосування бевацизумабу супроводжується значною кількістю побічних ефектів. Дуже часто (до 86 % випадків застосування) спостерігаються токсичні ефекти на інфузійне введення препарату: нейтропенія, болі в кістках та м'язах, алопеція, нейропатія, артеріальна гіпертензія, гарячка, збільшення активності амінотрансфераз і лужної фосфатази в крові, блювання, кашель, задишка, вимипання на шкірі, набряки. Найважчими побічними ефектами є випадки легеневої тромбоемболії, які, щоправда, спостерігаються нечасто. Іншими характерними побічними ефектами є кровотечі та утворення гастроінтестинальних нориць. Дуже характерним побічним ефектом бевацизумаба, хоча й нечастим, стали перфорації порожнистих органів шлунково-кишкового тракту. Також для бевацизумабу характерні інші побічні ефекти:

• З боку шкірних покривів — часто погіршення загоєння рани, сухість шкіри, зміна кольору шкіри, синдром Лаєлла, синдром долонно-підошовної еритродизестезії.
• З боку травної системи — дуже часто стоматит, запор або діарея, нудота, біль у животі, кишкова непрохідність, виразки травного тракту.
• З боку нервової системи — часто головний біль, дизартрія, порушення смаку, сонливість, втрати свідомості, синдром зворотної задньої енцефалопатії, підвищена сльозотеча.
• З боку дихальної системи — часто риніт, задишка, носова кровотеча, рідше легенева гіпертензія, перфорація носової перегородки.
• З боку серцево-судинної системи — часто тромбоз глибоких вен, надшлуночкова тахікардія, поява застійної серцевої недостатності.
• З боку сечостатевої системи — протеїнурія, ниркова тромботична мікроангіопатія, пригнічення функції яєчників.
• Інфекційні ускладнення — сепсис, абсцеси та інші інфекції підшкірної клітковини, інфекції сечовидільних шляхів, некротичний фасціїт.
• Зміни в лабораторних аналізах — лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, лімфопенія..

Протипоказання

Бевацизумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату або до інших моноклональних антитіл, в дитячому віці, при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску

Бевацизумаб випускається у вигляді концентрату розчину для інфузій у флаконах із вмістом діючої речовини 25 мг/мл по 4 та 16 мл.

Посилання

• Бевацизумаб на сайті mozdocs.kiev.ua
• Бевацизумаб на сайті rlsnet.ru [Архівовано 30 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)