Бетаїн

Бетаїн (англ. betaine) — первісно — бетаїн (СH₃)₃N⁺CH₂C(=O)O^–, N, N,N-триметиламо- нійацетат та подібні цвітерйонні сполуки, похідні інших амінокислот. Розширено — нейтральна молекула, що має зарядо-розділені форми з онієвим атомом, який не містить гідрогенних атомів і не приєднаний до аніонного атома. Бетаїни не можуть бути представлені без формальних зарядів.

Пр., (СH₃)₃P+CH₂S(=O)O^–, (Ph)₃P⁺CH₂CH₂O^–.

Див. також

• Нітрилієвий бетаїн

Література

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.