В Україні розташовані чотири атомні електростанції, а також Чорнобильська зона відчуження, місце Чорнобильської катастрофи 1986 року. Станом на 11 березня під час російського вторгнення в Україну 2022 року в Чорнобилі та на Запорізькій АЕС відбулися бої. Вторгнення викликало значні дискусії щодо статусу електростанцій, включаючи побоювання потенційних катастроф, а також викликало дебати щодо ядерно-енергетичних програм в інших європейських країнах.
Бої
Чорнобильська битва відбулася 24 лютого, в перший день вторгнення, в рамках наступу на Київ. Того ж дня російські війська захопили зону відчуження.
Облога Енергодара почалася 28 лютого, коли російські війська просувалися під час наступу на південь України. 3 березня розпочався російський штурм Запорізької атомної електростанції, а на наступний день вона була захоплена. 6 березня МАГАТЕ оприлюднило заяву, в якій висловило стурбованість потенційним військовим втручанням Росії в роботу електростанції та відключенням мобільних та інтернет-мереж, які станція використовувала для зв'язку.
Проблеми безпеки
Після окупації Чорнобиля та Запорізької електростанції, МАГАТЕ та український уряд висловили низку проблем безпеки, зокрема через ненадання персоналу належного відпочинку та відсутність регулярних робіт з технічного обслуговування. Аптеки кількох європейських країн повідомили про підвищений попит на таблетки йоду протягом перших двох тижнів після вторгнення. Проте кілька європейських органів з ядерної безпеки на сьогоднішній день[коли?] дійшли висновку про відсутність безпосередньої небезпеки значної радіоактивної катастрофи.
6 березня президент Франції Еммануель Макрон провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, у якій закликав Путіна «забезпечити безпеку цих станцій і виключити їх із конфлікту». Після дзвінка Кремль оприлюднив заяву, в якій говорилося, що він готовий брати участь у переговорах з МАГАТЕ та українським урядом щодо забезпечення цієї безпеки.
Дебати щодо ядерної енергетики в Європі
Вторгнення в Україну викликало активні дискусії щодо майбутнього ядерної енергетики в Європі, причому низка коментаторів виступає за збільшення виробництва ядерної енергії, щоб зменшити залежність від природного газу, імпортованого з Росії.
У Німеччині, зокрема, відбулися дебати щодо поетапної відмови від ядерної енергетики, яка з 2011 року почала зупинку більшості атомних електростанцій у країні, крім трьох, які також мають бути закриті. 28 лютого міністр економіки Німеччини заявив, що уряд Німеччини розгляне питання про припинення поетапного припинення роботи атомних електростанцій, що залишилися в країні. Однак 9 березня німець оприлюднив заяву, в якій відхиляє заклики призупинити поетапне припинення ядерної енергетики. У Бельгії також відбулися дебати щодо продовження терміну служби її існуючих ядерних реакторів.
Джордж Монбіо писав у Ґардіан, що Європа «сукупно отримує 41 % свого імпорту газу та 27 % імпорту нафти з Росії», стверджуючи, що Європа «знизилася до жадібної залежності від цього деспотичного уряду через жахливу невдачу відучити себе від горючих корисних копалин.»
Деякі коментатори також піднімали питання російського експорту ядерної енергетичної технології. У Фінляндії через вторгнення скасовано проект атомної електростанції Ханхіківі. Хартмут Вінклер з Йоганнесбурзького університету заявив, що російська державна атомна енергетична корпорація «Росатом» зіткнулася зі значними втратами міжнародного бізнесу через вторгнення, заявивши, що «ера російських іноземних ядерних споруд, швидше за все, незабаром закінчиться».
