Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Голден Гартлайн

Другие языки:

Голден Гартлайн

Подписчиков: 0, рейтинг: 0

Голден Кеффер Гартлайн
англ. Haldan Keffer Hartline

Народився	22 грудня 1903(1903-12-22) Блумсберг, Пенсильванія, США
Помер	17 березня 1983(1983-03-17) (79 років) Фоллстон, Меріленд, США
Країна	США
Діяльність	фізіолог, нейронауковець, лікар, невролог, біолог
Alma mater	Університет Джонса Гопкінса
Галузь	фізіологія
Заклад	Університет Джонса Гопкінса Рокфелерівський університет
Науковий керівник	August Herman Pfund^d
Аспіранти, докторанти	Charles F. Stevens^d
Членство	Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство
Відомий завдяки:	дослідження функціонування сітківки
У шлюбі з	Elizabeth K. Hartline^d
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1967)
Голден Гартлайн у Вікісховищі

Голден Кеффер Гартлайн (англ. Haldan Keffer Hartline; нар. 22 грудня 1903, Блумсберг — †17 березня 1983, Фоллстон) — американський фізіолог і нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини у 1967 році (спільно з Рагнаром Гранітом і Джорджем Волдом) «за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними і хімічними зоровими процесами, що відбуваються в оці». Серед його численних нагород – медаль Говарда Кросбі Воррена, Американського товариства психологів-експериментаторів (1948), премія Майкельсона Технологічного інституту (1964). Був удостоєний почесних ступенів Лафайет коледжу, Університету Пенсильванії, Рокфеллерівського університету, Фрейбурзького університету і Університету Джонса Гопкінса. Гартлайн був членом Національної академії наук, Американської асоціації сприяння розвитку наук, Американського фізіологічного товариства, Американського філософського товариства та Американської академії наук і мистецтв.

Життєпис

Голден Кеффер Гартлайн народився у Блумсбург, штат Пенсильванія, в сім'ї Даніела і Гаррієт Гартлайн. Його батько, професор біології державної середньої школи, прищепив йому інтерес до природничих наук.

У 1949 році Гартлайн стає керівником відділу біофізики в Університеті Джона Гопкінса. Досліди Гартлайна довели, що зорова інформація, перш ніж потрапити до головного мозку, попередньо обробляється на сітківці. На початку 50-х років йому вдалося удосконалити електричні методи реєстрації відповідних реакцій на світло окремих зорових рецепторів.

Основна частина електрофізіологічних досліджень сітківки була виконана ним разом з Ретліфом у Рокфеллерівському університеті, де Гартлайн від 1963 року до відходу у відставку 1974 року, був професором. Три сини Гартлайна стали ученими-біологами. Помер Гартлайн від серцевого нападу 17 березня 1983 року.

Посилання

Біографія Голдена Гартлайна на сайті Нобелівського комітету (англ.).
Нобелівська лекція Голдена Гартлайна (англ.).

п о р Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини

1901—1925	Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Гольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924)

1926—1950	Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Гейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • К. Корі / Г. Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950)

1951—1975	Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Вотсон / Вілкінс (1962) • Екклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаґґінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975)

1976—2000	Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Г'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольгард / Вішаус (1995) • Догерті / Цинкернагель (1996) • Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлссон / Грінгард / Кендел (2000)

2001—2025	Гартвелл / Гант / Нерс (2001) • Бренер / Горовітц / Салстон (2002) • Лотербур / Менсфілд (2003) • Ексел / Бак (2004) • Маршалл / Воррен (2005) • Фаєр / Мелло (2006) • Капеччі / Смітіз / Еванс (2007) • Монтаньє / Барре-Сінуссі / Гаузен (2008) • Блекбурн / Грейдер / Шостак (2009) • Едвардс (2010) • Гоффман / Бетлер / Стейнман (2011) • Гердон / Яманака (2012) • Ротман / Шекман / Зюдгоф (2013) • О'Кіф / М. Мозер / Е. Мозер (2014) • Кемпбелл / Омура / Ту (2015) • Осумі (2016) • Голл / Росбаш / Янг (2017) • Еллісон / Хондзьо (2018) • Келін / Реткліфф / Семенза (2019) • Альтер / Гоутен / Райс (2020) • Джуліус / Патапутян (2021) • Паабо (2022)