| Гіперицин | |
|---|---|
| |
| |
| Назва за IUPAC | 1,3,4,6,8,13-hexahydroxy-10,11-dimethylphenanthro[1,10,9,8-opqra]perylene-7,14-dione |
| Інші назви | 4,5,7,4',5',7'-Hexahydroxy-2,2'-dimethylnaphthodianthrone |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 548-04-9 |
| PubChem | 5281051 |
| Номер EINECS | 208-941-0 |
| DrugBank | 13014 |
| KEGG | C07606 |
| ChEBI | 5835 |
| SMILES | Cc0cc(O)c1C(=O)c2c(O)cc(O)c3c2c4c1c0c5c6c4c7c3c(O)cc(O)c7C(=O)c6c(O)cc5C |
| InChI | 1/C30H16O8/c1-7-3-9(31)19-23-15(7)16-8(2)4-10(32)20-24(16)28-26-18(12(34)6-14(36)22(26)30(20)38)17-11(33)5-13(35)21(29(19)37)25(17)27(23)28/h3-6,31-36H,1-2H3 |
| Номер Бельштейна | 1917913 |
| Номер Гмеліна | 926160 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C30H16O8 |
| Молярна маса | 504,44 г/моль |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Гіперицини - антрахінонові похідні, що містяться у складі деяких рослин. Одним з найвідоміших їх природних джерел є рослини звіробою звичайного, котрі містять гіперицин і псевдогіперицин у значних кількостях.
Біологічна активність
Гіперицин та близькі до нього сполуки обумовлює токсичність рослин роду Hyperium для тварин. Цей пігмент накопичується у організмі травоїдних, які поїдають рослину, і викликає підвищену чутливіть шкіри до дії світла й кисню повітря. Однак гіперицин стимулює появу харчового рефлексу у Hrysolina brunsvi ensis. Для людини гіперицини виявляють низку типів біологічної активності, зокрема, мають антидепресивну дію. Гіперицин та його похідне має антивірусну активність, зокрема проти СНІДу.