Гіперхромний ефект
Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Гі́перхро́мний ефе́кт — вплив структурних змін в молекулярних частинках або розчинника на речовину, що поглинає світло, який проявляється у збільшенні інтенсивності спектральної смуги поглинання.
Гіперхромний зсув спектра — зростання інтенсивності забарвлення, тобто молярного коефіцієнта поглинання, при даній довжині хвилі у спектрі речовини.
Найбільше відомий гіперхромний ефект для ДНК. При знаходженні ДНК у розчині у вигляді подвійної спіралі гетероциклічні азотисті сполуки знаходяться у стеках (пачках), що призводить до зменшення поглинання світла довжиною хвилі 260 нм розчином ДНК. При нагріванні подвійна спіраль плавиться, основи розходяться та починають поглинати більше світла.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.