Діє́та (грец. δίαιτα — «спосіб життя, режим харчування») — сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом. Дієта може характеризуватися такими факторами, як хімічний склад, фізичні властивості, кулінарна обробка їжі, а також час та інтервали прийому їжі. Дієти різних культур можуть суттєво відрізнятися та включати або виключати конкретні продукти харчування. Вибір дієти впливає на здоров'я людини, тому перш ніж це робити, слід проконсультуватися з лікарем-дієтологом.
Лікувальні дієти
Розробкою та рекомендаціями дієти для хворого займається дієтологія — наука про лікувальне харчування. Призначення дієти виходить з функціональних, патоморфологічних, обмінних, ензимних та інших порушень в організмі людини. Правильно підібрана дієта зумовлює найвигідніший фон для застосування різноманітних терапевтичних засобів, посилює дію цих засобів або має лікувальний вплив. Профілактичне значення дієти полягає в тому, що вона затримує перехід гострих захворювань у хронічні.
Медичні дієти (столи)
Дієтичне харчування в медицині застосовують, як компонент лікування, або як щадні заходи для тієї, чи іншої системи органів. Дієтотерапія спрямована на покращення лікування або на якісну реабілітацію (одужання) хворих.
У лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах використовують номерну систему дієт, яку розробив М. І. Певзнер для комплексного лікування різних захворювань. Деякі з них відомі у кількох варіантах (наприклад, № 7а, 7б, 7в, 7г). Даний тип поділу дієт у лікувальних закладах був нещодавно замінений поділом дієт на 4 групи, в які увійшли усі представлені нижче дієти[джерело?].
Дієта № 1, № 1а, № 1б
- Дієта № 1, № 1а, № 1б — Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки.
Сприяє нормалізації стану шлунка при різних деструктивних, запальних та секреторно-моторних розладах. Застосовують при гастритах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.
Дієта передбачає
- обмеження механічних, хімічних та термічних подразників рецепторного апарату шлунка (максимально — дієта № 1а, значне — дієта № 1б або помірне — дієта № 1 у залежності від стану хворого)
- обмеження їжі, яка довго затримується у шлунку
- фізіологічні норми поживних речовин визначаються у залежності від режиму фізичної активності, який встановлює лікар
- збільшення вмісту основних вітамінів утричі порівняно із фізіологічною нормою, за виключенням вітаміну РР (14-15 мг)
- частота прийому їжі — не менше 5-6 разів упродовж дня
- кулінарна обробка їжі: подрібнення, деекстрагування (виварювання на пару або у воді) м'яса, риби, овочів, — виключення м'ясних, рибних, овочевих наварів, смаження та пасерування, обмеження хлориду натрію до 8 г/добу.
Курс лікувального харчування починають з дієти № 1а, призначають її не більше ніж на 10-12 днів, далі — дієту № 1б також на 10-12 днів, потім — дієту № 1.
Дієта № 2
- Дієта № 2 — Хронічний гастрит, гострі гастрити, ентерити та коліти, хронічні ентероколіти; сюди також відносять дієту № 2Щ (щелепна), коли є проблеми ковтання.
Створює умови для нормального травлення при порушенні функції пережовування, ковтання, шлункової та кишкової секреції. Їжу дають у вигляді пюре. Виключають грубі механічні подразники слизової оболонки ШКТ, а також продукти, які значно впливають на секреторну та моторну функції кишківника. Вміст вітамінів А, В1, В2 у дієті збільшують удвічі, норма вітамінів РР та С у 4-5 разів у порівнянні з фізіологічною нормою. Частота прийому їжі 4-6 разів на день.
Кулінарна обробка: овочі подрібнюють (шинкують), виключають неподрібнене м'ясо, дозволяється котлетна маса, каші з приправами, які збуджують апетит, запечені страви з круп.
Дієта № 3
- Дієта № 3 — Запор
Сприяє нормалізації функції кишківника при недостатньому випорожненні. У їжі присутні продукти, які механічно, термічно та хімічно збуджують перистальтику кишечника (страви, що містять грубу рослинну клітковину, холодні компоти з урюка, чорнослива, смажені та тушковані страви з великою кількістю жирів). Значно обмежують продукти та страви, яки уповільнюють перистальтику (подрібнені, пюре та ін.). Частота прийому їжі 4 рази на день.
Дієта № 4
Сприяє нормалізації стану кишечника при запальних процесах та при прискореній евакуації вмісту ШКТ. У їжі значно обмежені механічні, термічні та хімічні подразники кишечника, застосовуються засоби, які уповільнюють перистальтику. Вміст білків 70-80 г, жирів — 60-70 г, вуглеводів — 200—250 г (біля 1665—2000 ккал). Вміст основних вітамінів збільшений утричі у порівнянні з фізіологічною нормою. Кількість рідини збільшена у 1,5 — 2 рази у порівнянні з фізіологічною нормою. Частота прийому їжі 4-6 разів на день.
Кулінарна обробка: подрібнення та пюрування їжі, виключення смаження та пасерування.
Дієта № 5
- Дієта № 5, № 5а , № 5п — Захворювання печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози
Використовують при різних хронічних, запальних та дегенеративних процесах у печінці, жовчному міхурі та жовчних шляхах. У їжі обмежують вміст жирів до 60-80 г, хлориду натрію до 8 г, борошняних та жирних страв, томатів, продуктів багатих на холестерин (мізки, яєчний жовток, печінка, ікра). Рекомендують багато питва, сік, плоди, ягоди, деякі овочі, молочнокислі продукти.
Виключають продукти з щавелевою кислотою (щавель, шпинат, спаржа, ревень, кропива, листя буряка), м'ясні, рибні та овочеві консерви, ковбасні вироби, гриби, м'ясні та рибні бульйони, страви з м'яса, риби, птиці без деекстрагування, смажені страви, тугоплавкі жири (свинячий, баранячий, яловичий). Обмежують вершкове масло до 10 г. Частота прийомів їжі 5-6 разів на день.
Особливості кулінарної обробки: виключають обсмаження та пасерування у жирах, проводять деекстрагування м'яса та риби (виварювання у воді, на пару, припускання, запікання), значно обмежують приправи з ефіроносних рослин (цибуля, селера, кріп та ін.).
Дієта № 5а застосовується при гострих інфекційних або токсичних ураженнях печінки та загостренні хронічних хвороб печінки, жовчного міхура та шляхів.
У порівнянні з дієтою № 5 обмежений вміст білків до 80 г, жирів до 50 г, вуглеводів до 250—300 г (1818—2033 ккал), не менше половини вуглеводів необхідно давати у вигляді дисахаридів та моносахаридів (цукор, мед, варення, фруктоза у плодах, ягодах). Щоденно споживають до 300 г знежиреного сиру. Обмежені механічні та термічні подразники шлунка (неподрібнена їжа, охолоджені страви, холодні напої), використовують хімічні збудники секреторної функції (овочеві бульйони, плодовоовочеві соки). Рекомендується багато овочів, плодів, ягід, обмеження жирів та злаків для олужнення організму та підвищення антитоксичної дії печінки. Обмежують хлорид натрію до 5 г на день.
Кулінарна обробка: подрібнення, пюрування, деекстрагування м'яса та риби, сир із знежиреного молока при кип'ятінні його після підкислення оцтом (20 мл на 1 л молока).
Дієта № 6
- Дієта № 6 — подагра, сечокам'яна хвороба з утворенням каміння і солей сечової кислоти.
Сприяє нормалізації пуринового обміну. З їжі виключають продукти тваринного та рослинного походження, багаті пуринами, екстрактивні речовини м'яса та риби, обмежують споживання м'яса та риби. Призначають багато пиття. Кулінарна обробка: деекстрагування (виварювання), обмеження гострих приправ.
Дієта № 7
- Дієта № 7, № 7а, № 7б — гострий і хронічний нефрит (пієлонефрит, гломерулонефрит).
Застосовують при порушенні азотовидільної функції. У дієті обмежений вміст білків до 60-70 г, жирів до 50 г, вуглеводів до 250—300 г (1736—1945 ккал), рідини до 1200—1500 мл на добу (вільної рідини до 400—600 мл).
Обмежена їжа, яка впливає на печінку (за дієтою № 5 та 5а), різко подразнює шлунок, уповільнює перистальтику та викликає метеоризм.
Рекомендуються продукти, що містять велику кількість калію, які олужнюють організм (картопля, морква, родзинки та ін.) та підвищують діурез.
Виключають продукти, що несприятливо діють на нирки (ефіроносні рослини, перець, гірчиця, гриби, продукти з великим вмістом щавлевої кислоти), поварену сіль.
Частота прийому їжі 4-5 разів на день. Кулінарна обробка: забезпечують достатні смакові якості їжі при виключенні повареної солі (оцет, різні натуральні органічні кислоти — журавлина, лимон, яблучний сік, кисло-солодкі соуси, плодово-ягідні підливи), поєднання круп з овочами, плодами та ягодами.
Дієта № 8
- Дієта № 8 — Ожиріння.
Обмежують вміст в їжі вуглеводів на 40-50 % та жирів на 20 % у порівнянні з фізіологічною нормою, яка відповідає енергетичним затратам (калорійність зменшують на 25-30 %). Споживання солі зменшують до 5-7 г на день.
Виключають страви та продукти, що збуджують апетит (закуски, приправи, соуси, екстрактивні супи, борщ). Рекомендується 6-8 прийомів їжі упродовж дня невеликими порціями.
Створюють відчуття насичення при низькій калорійності страв, знижують засвоювання спожитого, вдовольняють смакові потреби без приправ та збудження апетиту.
Дієта № 9
- Дієта № 9 — Цукровий діабет.
Полягає у зменшенні кількості вуглеводів на 50 % при збереженні фізіологічних норм білків та жирів (відповідно до фізичної активності).
Виключають цукор, замінюючи на сахарин.
Дієта № 10
- Дієта № 10 — Захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу.
Обмежується на 25 % кількість жиру, виключають поварену сіль. Обмежують загальну кількість рідини до 1200—1500 мл (з них вільної рідини — до 500 мл).
Виключають їжу, що викликає метеоризм, довго затримується у шлунку або подразнює слизову оболонку.
Рекомендуються продукти переважно лужних валентностей, багаті солями калію та вітамінами (молочні продукти, фрукти, овочі, соки), ліпотропними речовинами (сир, тріска та ін.), часте дрібне харчування (5-6 разів на день, за призначенням лікаря до 8-10 разів).
Кулінарна обробка: виключення повареної солі та гострих приправ, використання оцту та натуральних кислот.
Дієта № 11
- Дієта № 11 — Туберкульоз.
Застосовується у період одужання після інфекційних хвороб, при анемії, туберкульозі та ін. Висококалорійна їжа містить фізіологічні співвідношення речовин (білки — 140 г, жири — 140 г, вуглеводи — 630 г, 3000-3800 ккал), кількість основних вітамінів збільшена втричі у порівнянні з фізіологічною нормою, збільшена кількість кальцію (до 100 мг), фосфору (до 2000 мг), заліза (до 30 мг) та інших хімічних елементів необхідних для кровотворення (мідь, нікель, кобальт, марганець, цинк).
Включаються страви спеціального призначення (з висівок — марганець, з гематогена — залізо та ін.), що сприяють кровотворенню.
Дієта № 12
- Дієта № 12 — Функціональні захворювання нервової системи;
Дієта № 13
- Дієта № 13 — Гострі інфекційні захворювання з підвищенням температури.
В основі дієти — максимально можливе відновлення білкових витрат, при одночасному обмеженні жирів та вуглеводів (орієнтовна норма білків — 140—160 г, жирів — 60-70 г, вуглеводів — 250—300 г, 2157—2537 ккал). Їжа повинна бути олужненою. Споживання солі обмежують до 5-8 г на день.
Збільшують кількість кальцію до 1000 мг, фосфору до 2000 мг, заліза до 30 мг, вітамінів А, В1, В2, РР, аскорбінової кислоти.
Їжа повинна збуджувати секреторну функцію шлунка, але не бути грубим механічним подразником слизової оболонки. Рекомендують багато пиття (із врахуванням стану серцево-судинної та сечовидільної систем), часте харчування (5 — 6 разів на день).
Кулінарна обробка їжі спрямована на покращення її смакових якостей при обмеженій кількості солі (ефіроносні рослини, кислі натуральні соки, прянощі, плодово-ягідні підливи).
Дієта № 14
- Дієта № 14 — Сечокам'яна хвороба з відходженням каменів, які складаються переважно з оксалатів.
Сприяє зсуву кислотно-основного стану у організмі у бік ацидозу за рахунок значного обмеження олужнення (картопля, морква, капуста тощо) та збільшення фізіологічної норми жирів (на 30-50 %, але не більше 200 г на день).
Дієта № 15
- Дієта № 15 — Різноманітні захворювання, що не потребують спеціальних дієт.
Призначається для забезпечення фізіологічних потреб організму відповідно до режима фізичної активності та праці.
Найпоширеніші специфічні види харчування
У деяких спільнотах склалися певні традиції харчування, які мають ті чи інші обмеження. У таблиці наведені типові варіанти заборон або обмежень на різні продукти.
| Тип харчування | М'ясо- їдність |
Всеїд- ність |
Веган- ська їжа |
Вегета- ріанська їжа |
Халяль (іслам) |
Кошер- на їжа (юдаїзм) |
| Рослинна їжа — овочі и фрукти, горіхи, злаки |  |
|
|
|
|
|
| М'ясо птиці | |
|
|
|
||
| Риба (яка має луску) | |
|
|
|
||
| Морепродукти (окрім риби) | |
|
|
|||
| Яловичина | |
|
|
|
||
| Свинина | |
|
||||
| Молочні продукти | |
|
|
|
|
Список популярних (немедичних) дієт
Можна виділити такі різновиди дієт:
- Низькокалорійні дієти — характеризуються споживанням низькокалорійної змішаної їжі, найчисельніша та найрізноманітніша група дієт для схуднення.
- Маложирні дієти підійдуть тим, кому складно обмежити споживання звичних продуктів.
- Монодієти. Передбачують споживання тільки одного харчового продукту (популярні монодієти: рисова, яблучна, кефірна, сирна, картопляна). Достатньо «жорсткі».
- Метод Монтіньяка — рекомендації з харчування на все життя.
- Білкові дієти. Максимум білка (м'яса та риби), мінімум усього іншого.
- Жирова дієта. Найпарадоксальніший з існуючих методів схуднення.
- Вегетаріанство. Здоровий режим харчування, однак важко здійснений в наших кліматичних умовах.
- Серединоземноморська. План харчування, який містить багато фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, риби та оливкової олії
- Низьковуглеводна дієта. Раціон харчування з пониженим вмістом вуглеводів та підвищенним вмістом жирів та білків.
- Харчування за гемокодом. Модний метод схуднення. Проводиться аналіз на гемокод, за його результатами підбирають найдоречніші для цієї конкретної людини продукти харчування.
Існують потенційні небезпеки дієт як методу схуднення:
- Індивіуальна непереносимість.
- Адаптація організму. Якщо дієта застосовується занадто довго, організм звикає до нового режиму харчування, як наслідок — гальмування темпів зниження маси тіла або припинення схуднення.
- Потенційна шкода для здоров'я, особливо якщо продукти не містять білок, мінерали та харчові волокна.
- Дієти не формують навички раціонального харчування.
Дієти також іноді називають за місцем виникнення, їх автором, принципом або продуктом, що лежить в основі, їхньою тривалістю, цільовою групою, метою тощо.
Порівняння немедичних дієт
Згідно з проведеними у 2018 році дослідженнями, науковцями виявлено наступне: звичайні низькокалорійні дієти безпечні, здорові та помірно ефективні. Доказів, що підтверджують перевагу дієт з низьким вмістом жирів над іншими дієтичними програмами, у тому числі з високим вмістом жирів, аналогічної інтенсивності для досягнення довгострокової втрати ваги та підтримки ваги не виявлено.
Низьковуглеводні дієти ефективні та корисні в короткостроковій перспективі, але довгострокове дотримання режиму зі зниженим вмістом вуглеводів є проблемою. Подібні схеми харчування, які використовуються на тривалих часових інтервалах, можуть нести деякі ризики для здоров'я. Однак багато залежить від вмісту в них поживних речовин, а також стану здоров'я людини та профілю факторів ризику.
Дієти з високим вмістом білка краще за інших сприяють насиченню і запобігають втрати м'язової маси, у тому числі і за віком. Але також можуть бути важкими для дотримання в довгостроковій перспективі і потенційно небезпечні для підгруп пацієнтів з порушенням функції нирок або іншими проблемами зі здоров'ям.
Складові дієти є стратегією для досягнення суттєвої та швидкої втрати ваги, але вони показані для певних підгруп пацієнтів та призначені для короткострокового використання. Такі схеми харчування є найбільш правильними дозволяють зменшувати кількість підшкірної жирової клітковини помірними темпами, але у стабільному режимі.
Середземноморська дієта ефективна у схудненні, як і дієти з низьким вмістом вуглеводів. На думку послідовників вони можуть принести користь для здоров'я в цілому завдяки збалансованому складу та різноманітності корисних для здоров'я мікроелементів.
Переривчасті дієти багатообіцяючі, але довгострокові дані про їхню безпеку та ефективність відсутні, а оптимальна схема та ступінь обмеження енергії залишаються спірними.
Відносно питання про те, що важливіше — якість або кількість нутрієнтів, які використовуються в конкретному плані харчування, то найбільш ефективною стратегією для досягнення довгострокової втрати ваги та хорошого здоров'я є перехід до здорового режиму харчування, сумісний з індивідуальними уподобаннями в їжі та звичками способу життя.
Див. також
Джерела
- Волошин О. І., Сплавський О. І. Основи оздоровчого харчування. Чернівці. — 2007. — 535 с.
- Гастроентерологія / Харченко Н. В., Бабак О. Я. — К.:2007. — 720 с.
- Диетология: Руководство. 3-е изд. /Под ред. А. Ю. Барановского — СПб.:Питер, 2008. — 1024с. (рос.)
Література
- Дієтичне харчування: підручник / О. І. Черевко, Н. В. Дуденко, Л. Ф. Павлоцька та ін. — Харків: ХДУХТ: Світ Книг, 2016. — 360 с. — ISBN 966-2678-42-0.
Посилання
- ДІЄТА [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ДІЄТА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Диеты [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рус)
- Дієти [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.]
|
| |||||||||||||||||