Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Ельвірський собор
Ельвірський собор | |
---|---|
Гозій Корбудський | |
Статус: | місцевий собор |
Дата: | приблизно 305 |
Місце: | Ельвіра, Бетика, Римська імперія |
Головування: | Гозій Кордубський, або Фелікс Акциський |
Учасники | 19 єпископів, 26 пресвітерів, диякони і миряни |
Рішення | 81 правило |
Ельві́рський собо́р (лат. Concilium Eliberritanum; ісп. Concilio de Elvira) — собор Християнської церкви, що пройшов на початку IV століття у місті Ельвіра, Бетика, Римська імперія. Перший відомий християнський собор на території Піренейського півострова, тогочасній Іспанії. Точна дата невідома; ймовірно відбувся між 300—324 роками. Місце проведення ототожнюють з сучасною Гранадою, або містечком поблизу неї. Відбувся за участі 19 іспанських єпископів, 26 пресвітерів, кліриків і мирян. Головував на соборі кордубський єпископ Гозій, або акциський єпископ Фелікс. Прийняв 81 правило дисциплінарного характеру, що стосувалися питань відлучення від церкви і причастя, ідолопоклонства і ворожбитства, шлюбу і сексуального життя, відносин християн з юдеями та язичниками тощо. Зокрема, одним із перших в історії Церкви постановив необхідність целібату духовенства (правило 33); засвідчив існування інституту жіночого чернецтва (правило 13); заборонив вшанування зображень у храмах (правило 36). Правила були підписані лише єпископами. Важливе джерело з історії іспанської церкви ранніх віків, коли християни жили в переважаючому язичницькому оточенні.
Датування
Точна дата проведення собору невідома, вважається, що він не міг проходити в період гонінь 305-306 років і відбувся або до них, або після, але не пізніше 316 року (рік смерті одного з учасників собору). Найбільш вірогідною датою собору називають 15 травня 313 року.
Постанови
Учасниками собору були 19 єпископів (переважно південноіспанських), 24 пресвітера, а також диякони і миряни. Головував на соборі Фелікс, єпископ Акцису (сучасний Кадіс). Собор склав 81 правило щодо церковного і морального благочестя. У більшості випадків накладається відлучення або публічне покаяння (за розбій, хабарництво, неправдиве свідчення, клятвопорушення, вбивство, насилля). Пом'якшення допускаються тільки для тяжкохворих і для жінок. З постанов собору можна зробити висновок, що стан моральності в Іспанії був досить невисокий, і навіть у вищих шарах суспільства панувало змішання християнства з язичництвом. Особливо суворі постанови собору щодо морального життя кліриків. Так, єпископів, пресвітерів і дияконів які вступили у шлюб (тобто порушили целібат, встановлений 18-м правилом собору для всіх кліриків, включаючи іподияконів), пропонується назавжди відлучати від церковного спілкування і навіть на смертному одрі не давати їм прощення.
Також у правилах Ельвірського собору вперше офіційно було вжито термін «анафема».
Джерела
- Barnes, Arthur. Council of Elvira [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 5. New York: Robert Appleton Company, 1909.
- Jean Hardouin, Conciliorum collectio regia maxima i. pp. 247–258.
- Dale, Alfred W. The Synod of Elvira and Christian Life in the Fourth Century. London, 1882.
- Laeuchli, Samuel. Power and Sexuality: The Emergence of Canon Law at the Synod of Elvira. Philadelphia: Temple University Press, 1972.
- Schaff, Philip. History of the Christian Church, vol. II (Ante-Nicene Christianity AD 100–325) [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.] Section 55. The Councils of Elvira, Arles, and Ancyra.
- José F. Ubina. Le concile d'Elvire et l'esprit du paganisme // Dialogues d'histoire ancienne. V. 19. No. 19-1, 1993 pp. 309–318. Available online
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ельвірський собор
- Правила Ельвірського собору [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- The 81 Canons in Latin (with dictionary lookup links) [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.] at www.earlychurchtexts.com.
- Правила Ельвірського собору
|