Ефект Вольфа — Чайкова

Ефе́кт Во́льфа-Чайкова (англ. Wolff–Chaikoff effect) — це патофізіологічний механізм, який запускається при введенні в організм значної кількості йоду, що призводить до блокування синтезу та поступання тиреоїдних гормонів Т3 та Т4 до крові, та має значення при лікуванні гіпертиреозу..

Історія та етимологія

Названий на честь канадських вчених Вольфа та Чайкова, які вперше описали цей феномен в 1948 році.

Клінічне значення

Ефект Вольфа-Чайкова може бути використаний при лікування пацієнтів з гіпертиреозом (тиреотоксикозом), включаючи тиреотоксичний криз. При введенні в організм хворого розчину йоду (зокрема розчину Люголя), метаболізм тиреоїдних горомонів значно знижується протягом 24 годин до рівня, що виникає у пацієнтів після тиреоїдектомії (повного видалення щитоподібної залози). Ефекта Вольфа-Чайкова також пояснює гіпотиреоз у пацієнтів, які приймають ліки насичені йодом, зокрема аміодарон.