| Карачай рос. Карача́й | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 55°40′38″ пн. ш. 60°47′58″ сх. д. / 55.67722222224977457° пн. ш. 60.79944444447177432° сх. д.Координати: 55°40′38″ пн. ш. 60°47′58″ сх. д. / 55.67722222224977457° пн. ш. 60.79944444447177432° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія
|
|||
| Регіон | Озерськ | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | колишнє озероd (2015) і сховище радіоактивних відходівd (1951) | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 0,5 км² | |||
| Висота | 251 м | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Інше | ||||
| Geonames | 8014927 | |||
  Карачай (озеро) (Росія)
| ||||
| ||||
|
| ||||
Карача́й — озеро в Челябінській області Росії. З жовтня 1951 використовується для зберігання радіоактивних відходів Виробничого об'єднання «Маяк». 26 листопада 2015 року було оголошено про завершення консервації озера.
Проблеми озера
Озеро Карачай розташоване в центральній частині вододільного простору озер Улагач, Татиш, Мала Нанога, Кизилташ і річки Мишеляк на території промислового майданчика химкомбіната ВО «Маяк». З жовтня 1951 року озеро стали використовувати як сховище рідких радіоактивних відходів, що дозволило значно зменшити їхнє скидання в річку Теча. В наш час[коли?] в озері скупчилося близько 120 млн кюрі радіоактивних матеріалів в основному радіоактивний цезій і стронцій.
Період часу 1962—1966 рр. був маловодним. Рівень води озера Карачай сильно знизився, за цього оголилося декілька гектарів дна озера. В результаті вітрового підйому донних відкладень з оголених ділянок дна водоймища навесні 1967 р. було винесено радіаційних матеріалів приблизно на 600 Ku на навколишню територію, у тому числі і за межі хімкомбіната. Після цього інциденту були вжиті заходи із запобігання подібним випадкам. Протягом 1967—1971 рр. були проведені роботи по засипанню мілководдя, рекультивації території навколо водоймища. В результаті проведених робіт береги були підняті по всьому периметру водоймища, площа його дзеркала скоротилася до 36 га. У регламент по експлуатації озера Карачай був введений жорсткий контроль рівня води. Через високу радіацію озера найдрібніший радіоактивний пил з його поверхні постійно розноситься вітром на навколишній простір. Надалі було ухвалено рішення про засипку озера повністю, проте приступили до неї лише в 1986 році. До 1996 року відкрита площа озера становила 13 га. Планується повністю його засипати до стану «зеленого лужка». Але і після його засипки проблема озера Карачай не зникне, оскільки відбувається радіоактивне зараження ґрунтових вод в підземному просторі.