Личинкотерапія

Личинки «вишкрябають» залишки мертвих тканин на рані

Личинкотерапія (англ. maggot therapy) — метод очищення відкритих ран за допомогою личинок деяких мух, наприклад, синьої або зеленої м'ясної мухи. У США цей метод отримав назву «Maggot debridement therapy» (очищувальна личинкова терапія), у Великій Британії — «Biosurgery» (біохірургія).

Личинки каліфорид харчуються мертвою тканиною, вони не мають зубів і не кусаються, тому що використовують екстракорпоральне попереднє травлення (позатравне травлення) — вони виділяють травні соки для розрідження їжі, яку потім вживають. Личинки використовуються або у вільному розташуванні в рані, або у вигляді марлевого мішка, що міститься на рану, через яку відбувається харчування личинок, однак такий спосіб значно знижує ефект.

Відомо, що цей метод застосовувався ще за правління Наполеона. Формально — спосіб лікування опаришами був відкритий у Першу світову війну доктором Вільямом Байєром з медичної школи Джонса Хопкінса в Балтіморі. Він описав випадок, коли на полі бою санітари знайшли двох поранених солдатів, які залишалися без лікування близько доби. Коли з них зняли одяг, то в ранах виявили тисячі личинок, проте в ранах тканини були чисті і рожеві.

Існує поширене упередження, що личинка може «заживо поїдати» тіло людини або тварини, проте, насправді, опариші харчуються тільки омертвілими тканинами, і їхнє масове поширення на тілі ще живої людини або тварини говорить про важке ураження частини тіла некрозом. Личинки уповільнюють процес гниття, живлячись омертвілими тканинами, і не чіпаючи живих.

Опариш виділяє природний антибіотик сератицин, який дозволяє личинці спокійно харчуватися мертвими тканинами, що містять небезпечні бактерії і одночасно дезінфікувати живі тканини тварини/людини, перешкоджаючи їх подальшому гниттю. Крім того, личинки здатні зупиняти подальші запальні процеси, вони виділяють алантоїн — речовину, яка перешкоджає роботі рядів білків, що викликають запальну реакцію в тканинах. Пригнічення імунітету дозволяє опаришам спокійно харчуватися омертвілими тканинами без ризику бути атакованими імунною системою живого організму.

Метод втратив популярність у зв'язку з відкриттям антибіотиків.

Хірургічні личинки

Для личинкотерапії використовуються спеціально вирощені личинки певних видів мух (родів Lucilia, Calliphora), достатньо ефективним виявилось для лікування інфікованих ран у хворих із цукровим діабетом.

Частина науковців, пропонує вирощувати стерильні личинки певних видів мух, позаяк «природні» мухи можуть бути небезпечними і здатними занести патогенні мікроби в рану^{[джерело?]}.

Комахи виробляють дуже велику кількість антимікробних та фунгіцидних пептидів, перебуваючи у первинному септичному осередку (септичній травмі). Вони вибірково реагують на різні групи мікроорганізмів, найпростіші гриби, а також грампозитивні та грамнегативні бактерії.

Хірургічні личинки з давніх часів використовувалися для загоєння та стерилізації ран. За часів Кримської війни ці личинки активно використовували хірург М. І. Пирогов.^{[джерело?]}

З клітин хірургічних личинок синьої м'ясної мухи Calliphora vicina у відповідь на бактеріальне зараження було виділено комплекс антимікробних пептидів FLIP7 (англ. Fly Larvae Immune Peptides).

Див. також

• Дренування (медицина)
• Міази

Джерела

• Л. І. Фали (2012). Пперспективи використання методики лікування інфікованих ран за допомогою личинок падальних мух родини calliphoridae. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Медицина. т. 1. (Вип. 3,): С. 162–166. Процитовано 13 жовтня 2022. 

Посилання

• Личинкотерапія гнійних ран 21 квітня 2018 р.
• (рос.) О возможностях применения личинкотерапии при лечении золотистого стафилококка 2015
• Ronald A. Sherman, M.D., M.Sc., D.T.M.H. Maggot Therapy Takes Us Back to the Future of Wound Care: New and Improved Maggot Therapy for the 21st Century // J Diabetes Sci Technol.. — 2009. — № 3(2) (23 травня). — С. 336—344. — DOI:10.1177/193229680900300215.
• Gurudutt Naik, Keith G Harding. Maggot debridement therapy: the current perspectives // Welsh Wound Innovation Centre, Cardiff University, Cardiff, UK. — 2017. — 23 травня. — DOI:10.2147/CWCMR.S117271.
• (рос.)Личинкотерапия
• [1] ^{[недоступне посилання з жовтень 2022]}