Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
М'який шанкр
М'який шанкр | |
---|---|
Фото H. ducreyi
| |
Спеціальність | інфекційні хвороби і дерматологія |
Симптоми | афект первинний, папула, гноячок, ерозія (медицина), виразка і лімфаденіт |
Причини | Haemophilus ducreyid |
Метод діагностики | фізикальне обстеження, оптичний мікроскоп, мікробіологічна культура і ПЛР |
Препарати | цефтріаксон, еритроміцин, азитроміцин, ципрофлоксацин, гентаміцин, канаміцин і стрептоміцин |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1A90 |
МКХ-10 | A57 |
DiseasesDB | 5563 |
MedlinePlus | 000635 |
eMedicine | emerg/95 |
MeSH | D002602 |
Chancroid у Вікісховищі |
М'який шанкр (лат. ulcus molle) — захворювання, що передається статевим шляхом та характеризується болючою виразкою (шанкр) у місці проникнення збудника (переважно на зовнішніх статевих органах) і регіональним гнійним лімфаденітом. Належить до венеричних хвороб. Латинський термін ulcus molle означає «м'яка виразка», а «шанкр» походить від фр. chancre («маленька виразка»).
Зміст
Етіологія
Збудником є паличка м'якого шанкру Haemophilus ducreyi, грамнегативна бактерія.
Епідеміологічні особливості
Хворіють в основному молоді чоловіки. Зараження відбувається, в основному, статевим шляхом.
Поширення
Захворювання широко поширене в країнах, що розвиваються з тропічним і субтропічним кліматом, особливо в перенаселених міських кварталах та портових містах. Захворювання стає актуальним для українців у зв'язку зі збільшенням можливостей міграційних процесів (туризм, відпочинок, робочі поїздки тощо).
Клінічні ознаки
Інкубаційний період складає 4-7 діб. Первинний елемент (первинний афект) — папула з червоним вінчиком, згодом виникає пустула, ерозія, а згодом і виразка. Шанкр, який м'який на дотик, спричинює біль та болючий при пальпації. Паховий лімфаденіт (частіше, однобічний) розвивається в половини хворих, переважно через 1-2 тижні після появи виразки.
Діагностика
Слід відмежувати виразки при м'якому шанкрі від таких при сифілісі та герпесі. Тому необхідним є специфічна діагностика. Збудника виділяють з поверхні виразки.
Лікування
Після початку лікування (через 3-7 діб) відбувається епітелізація виразки. Захворювання добре піддається лікуванню. Використовують азитроміцин, можливе використання цефтріаксону. До багатьох інших антибіотиків збудник не чутливий. При появі гнійного лімфаденіту потрібне хірургічне втручання для видалення гною.
Джерела
- Pamela Arsove, Barbara Edwards Chancroid Updated: Oct 30, 2014 Medscape. Infectious Diseases Sections. Sexually Transmitted Diseases / Chief Editor: Pranatharthi Haran Chandrasekar [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Sexually Transmitted Diseases, 4th ed. McGraw Hill Professional. 2007. pp. 689–698. ISBN 9780071417488. (англ.)
|
|