Мальабсорбція (від лат. Malus — поганий і лат. absorbtio — поглинання) — втрата одного або багатьох поживних речовин, що надходять в травний тракт, обумовлена недостатністю їх всмоктування в тонкій кишці.
Класифікація
Може бути первинною, спадково обумовленої, що розвивається без очевидних причин, вторинної (придбаної), або виникає при багатьох захворюваннях внутрішніх органів.
Крім цього, мальабсорбція може бути ятрогенною, тобто штучно створеною хірургічним шляхом з метою лікування морбідного ожиріння.
Причини
Первинна розвивається при генетично обумовленій ензімопатії: непереносність фруктози, глюкозогалактозна непереносність, порушення абсорбції багатьох амінокислот (хвороба Хартнупа), порушення всмоктування вітаміну В12 або фолієвої кислоти.
Вторинна виникає при таких хворобах, як панкреатит, гепатит, гастрит, ентерит, целіакія, коліт і деяких захворюваннях щитоподібної залози. Зустрічається значно частіше первинної мальабсорбції.
Іноді розвивається на тлі ферментативної недостатності, дисбактеріозу, прогресивного виснаження (анорексія, булімія), гіповітамінозу, недокрів'я (анемія), остеопорозу і підвищеної моторної функції кишківника.
Клінічна картина
Симптоми мальабсорбції є відображенням розладів обміну речовин: білкового, жирового, вуглеводного, мінерального, водно—сольового, а також порушення метаболізму вітамінів.
Характеризується поносом, який протягом ряду років може бути нерегулярним, але потім стає постійним. Нерідко зустрічаються малосимптомні форми, при яких тимчасово виникає прискорений стілець, метеоризм з виділенням смердючих газів. Супутні ознаки включають: спрагу, сонливість, швидку стомлюваність, апатію, м'язову слабкість, зниження ваги. Язик зазвичай яскраво—червоного кольору зі згладженими пипками.
У виражених випадках спостерігається поліфекалія — добова кількість випорожнень перевищує 200 грамів і може досягати 2500 грамів. Стілець неоформлений, кашкоподібний або рідкий з різким неприємним запахом, може бути прискорений до 6 разів на добу.
Постійною ознакою є стеаторея (недостатнє всмоктування і виведення жирів). Дефіцит мінеральних речовин призводить до кісткових змін, у важких випадках до остеомаляції (розм'якшення і деформація кісток). Крім того, виникають набряки, анемія, яскраво проявляються трофічні зміни шкіри, нігтів, прогресує атрофія м'язів. У печінці розвивається жирова і білкова дистрофія, надалі змінюються атрофією паренхіми органу. Зменшення маси тіла може доходити до ступеня кахексії.
Діагностика
Включає функціональні абсорбційні тести. При копроскопії виявляються залишки неперетравленої їжі, в аналізі крові — гіпопротеїнемія.
Лікування
Призначення дієти, у ряді випадків, парентерального харчування, антимікробної терапії (з метою відновлення еубіоза кишківника), регуляторів моторики, адсорбентів, в'язких, жовчогінних і ферментних препаратів, а в ряді випадків імуномодуляторів.
|
