Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Манітол
Систематична назва (IUPAC) | |
(2R,3R,4R,5R)-Hexan-1,2,3,4,5,6-ol | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 69–65–8 |
Код ATC | A06AD16 |
PubChem | 6251 |
DrugBank | DB00742 |
Хімічні дані | |
Формула | C6H14O6 |
Мол. маса | 182.172 |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | ~7% |
Метаболізм | Hepatic, negligible. |
Період напіврозпаду | 100 хвилин |
Виділення | ренальне: 90% |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності |
? |
Лег. статус | |
Шляхи введення | ? |
Маніто́л, маніт або гексан-1,2,3,4,5,6-ол (C6H8(OH)6) — шестиатомний спирт (стереоізомер сорбітолу), що міститься в багатьох рослинах. Манітол і його похідні використовуються для отримання поверхнево-активних речовин, оліф, смол, лаків, вибухових речовин, в харчовій промисловості (харчова добавка Е421), в парфумерії і в медицині як осмотичний діуретик та для вазодилатаціїнирок.
Маніт являє собою кристали або порошок солодкий на смак; густина 1,489; температура плавлення 166оС; температура кипіння 267-280оС (133 кПа). Розчинність у воді: 10,4г при 0оС; 18,5г при 20оС; 47,6г при 50оС; 115г при 80оС. Розчинний в аніліні; мало розчинний в піридині, діоксані, етанолі; нерозчинний в ефірах, вуглеводнях.
Розчини маніту застосовують при титриметричному визначенні бору і германію. Для цього його можна замінити розчином інвертного цукру. Крім того, розчини маніту застосовують в полярографії для створення фону.
Джерела
- Реактивы для технического анализа: Справ. изд./Коростелев П.П. М.: Металлургия, 1988, 384с. ISBN 5-229-00091-0
Посилання
- МАНІТ [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія