| Медуха | |
| Дата створення / заснування | 946 |
|---|---|
| Країна |
 Росія,  Україна і  Білорусь
|
| Країна походження |
Україна, Білорусь і Росія
|
| З матеріалу | мед, вода і етанол |
| Кухня | російська кухня |
 Медуха у Вікісховищі | |
Медовуха, медуха — алкогольний напій, широко вживаний ще з часів Київської Русі.
Спершу виготовляли медову ситу, заправляли її запареними шишками хмелю та залишали в теплі на кілька днів, а то й тижнів. Готовий мед переціджували і вживали охолодженим. Залежно від терміну витримки меду напій був слабшим або міцнішим.
У середньовіччі жодна учта, жодне свято не обходилося без меду. Тільки в піст Церква обмежувала споживання цього смачного напою. З плином років занепад бджільництва в Україні поступово спричинив зменшення виробництва меду. Вже на початку XX ст. він став великою рідкістю на святковому столі селянина.
У 2000-х роках значно поширилася також медовуха з додаванням етилового спирту.
Див. також
Література
- Українська народна кулінарія — Іст.-етногр. дослідження — Артюх Л. Ф. Київ — 1977
- Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян -Маркевич Н. А. — Киев — 1860
- Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. Київ — Либідь — 1994
Посилання
- Мед: поспільний, межигірський, журавлиний, цукровий, цитриновий, старосвітський, манастирський // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні. — Вид. репринтне. З видання: Київ — Львів. 1913. — Київ: Час, 1991. — C. 110—112.
- Цукровий мед, Монастирський мед // Франко О. Ф. Практична кухня. — 2-ге вид. — Львів: Каменяр, 1992. — С. 212—213.
- Мед: домашній, межигірський, старосвітський, київський // Українські страви / Упор. Фік Б. Н. — Харків: Світовид, 2002. — С. 202—203.
- Мед // Пища и питье крестьянъ-малороссовъ, съ нѣкоторыми относящимися сюда обычаями, повѣрьями и примѣтами / В.Щ[елоковская]. / Этнографическое обозрѣніе / Янчук Н. А. (ред.). — Москва, 1899. — № 1—2. — С. 303—304. (рос. дореф.)