Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Мієломна хвороба

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Множинна мієлома
Мікрографія плазмоцитоми
Мікрографія плазмоцитоми
Спеціальність гематологія
Препарати Bortezomib, цисплатин, циклофосфамід, мелфалан, Талідомід, альдеслейкін, procarbazined, doxorubicin hydrochlorided, ixazomibd, (RS)-lenalidomided, dexamethasone acetated, plerixaford, (S)-thalidomided, циклофосфамід і Талідомід
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 XH4XA9 і 2A83.1
МКХ-10 C90.0
МКХ-О M9732/3
OMIM 254500
DiseasesDB 8628
MedlinePlus 000583
eMedicine med/1521
MeSH D009101
CMNS: Multiple myeloma у Вікісховищі

Мієломна хвороба, або множинна мієлома, застаріле — хвороба Рустицького-Калера, плазмоцитома, плазмоклітинна мієлома (від дав.-гр. μυελός — кістковий мозок та -ωμα — закінчення у назвах пухлин, від ὄγκωμα — пухлина) — захворювання, що характеризується пухлинним розростанням плазматичних клітин кісткового мозку. Одним з першовідкривачів хвороби був український хірург Йосип Олександрович Рустицький, часто раніше хворобу називали захворюванням Рустицького-Калера.

Захворювання тривалий час може не викликати скарг, супроводжуючись упродовж років лише підвищеним ШОЕ. У подальшому можуть з'явитися скарги на загальну слабкість, схуднення, біль у кістках. Рентгенологічно виявляють обмежені ділянки розрідження кісткової тканини, особливо у плоских кістках — черепі, груднині, ребрах та кістках таза, деяких змішаних кістках — хребцях. У пізнішій стадії ураження кісток може ускладнитися переломами ребер, хребта. У всіх хворих по мірі прогресування хвороби розвивається анемія, причому прямої залежності між її ступенем та величиною кісткових уражень немає. Можлива лейкопенія.

У сироватці крові збільшений вміст загального білка до 100—120 г/л за рахунок появи крупнодисперсного парапротеїну, який виробляється плазматичними клітинами. Цей білок може виділятися із сечею (білок Бенс-Джонса).

Серйозне ускладнення хвороби — ураження нирок (мієломна нирка, амілоїдоз).

Лікування

Для лікування застосовують цитостатичні засоби, променеву терапію, кортикостероїдні препарати, анаболічні стероїди, ортопедичні заходи. Хірургічне лікування застосовується зрідка, тільки під час ремісії.

Див. також

Посилання


Новое сообщение