Навча́ння — організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння й усвідомлення навчального матеріалу та подальшого застосування отриманих знань, умінь і навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.
Форми та підходи
В оперативно-діяльнісний компонент навчання входять форми організації навчання. До загальних форм М. Н. Скаткін відносить індивідуальну, парну, групову та колективну. У педагогічній практиці не розкривається взаємозв'язок між поняттям спосіб навчання та форма навчання.
Підходи до викладання та навчання
Лекції, практичні заняття, семінари, лабораторні роботи в малих групах, самостійна робота на основі підручників, навчальних посібників, методичних розробок і конспектів, консультації із викладачами, дистанційних форм навчання, підготовка та здача державної атестації у вигляді державного іспиту чи тестування.
Ділові ігри, заняття-екскурсії, заняття-заліки, заняття-лекції, заняття-діалоги, заняття-семінари, домашня робота.
Наочний матеріал
Схеми, таблиці, малюнки. Особливий інтерес викликають відеофільми.
Система оцінювання
Письмові та комбіновані (усно-письмові) екзамени, диференційовані заліки, лабораторні звіти, поточний та модульний контроль, курсові проекти та роботи, розрахунково-графічні роботи, підготовка наочних презентацій, підготовка індивідуальних завдань, рефератів, звіти з практики, державний іспит, тестування.
Теорії навчання
Найбільш фундаментально в педагогіці опрацьовані, психологічно обґрунтовані та перевірені на практиці наступні теорії навчання:
- асоціативно — рефлекторна;
- поетапного формування розумових дій і понять;
- проблемно — діяльнісна;
- змістовного узагальнення В. В. Давидова — Д. Б. Ельконіна (розвиваюче навчання);
- програмованого навчання та ін
Асоціативно-рефлекторна теорія навчання
Відповідно до цієї теорії сформульовані дидактичні принципи, розроблено переважна більшість методів навчання. В основі асоціативно — рефлекторної теорії навчання лежать виявлені І. М. Сеченовим і Павловим закономірності умовно—рефлекторної діяльності головного мозку людини. Згідно з їх вченням, у мозку людини йде постійний процес утворення умовно—рефлекторних зв'язків — асоціацій. Від того, які асоціації будуть стійкими і закріпляться в свідомості, залежить індивідуальність кожної особистості.
Практичні висновки:
Оволодіння навчальним матеріалом починається з його сприйняття. Для поліпшення сприйняття навчальної інформації важливо залучити органи чуття:
- слухові;
- зорові;
- рухові та ін
Якщо навчальний матеріал містить велику кількість блоків, то для його сприйняття краще застосовувати спеціальні прийоми:
- виділяти головне;
- застосовувати підкреслення;
- використовувати колір;
- пропонувати звернути особливу увагу і т. д.
Для активізації процесу осмислення навчального матеріалу важливо, щоб він був:
- доступним;
- логічно взаємопов'язаним;
- правильно зрозумілим;
- актуалізованим.
У процесі навчання важливо забезпечити не тільки сприйняття і осмислення навчального матеріалу, але і його закріплення в пам'яті. Для цього можуть бути застосовані такі підходи:
- структурування змісту матеріалу, виділення у ньому опорних елементів, встановлення зв'язків між ними, повторення їх шляхом систематизації;
- розповідь, пояснення;
- показ засвоєного товаришеві;
- застосування отриманих знань у практичній діяльності.
Основою процесу оволодіння знаннями є їх застосування на практиці. Сенс та правильність ідеї визначається при її застосуванні.
Теорія поетапного формування розумових дій і понять
- У розробці даної теорії активну участь взяли відомі вчені-психологи А. Н. Леонтьєв, П. Я. Гальперин, Д. Б. Ельконін, Н. Ф. Тализіна та ін.
У процесі навчання принципово нових знань, практичних навичкок теорія поетапного формування розумових дій виділяє кілька етапів:
- мотиваційний;
- попереднє ознайомлення з дією;
- виконання матеріалізованої дії відповідно до навчальних завдань у зовнішній матеріальній, розгорнутій формі.
- зовнішня мова (учні проговорюють вголос дію, ту операцію, яку в даний момент освоюють).
- беззвучне усне мовлення (учні проговорюють про себе дію, ту операцію, яку в даний момент освоюють).
- автоматичне виконання відпрацьовуваних дій.
Теорія проблемно-діяльнісного навчання
Сутність проблемно-діяльнісної теорії навчання полягає в тому, що в процесі навчальних занять створюються спеціальні умови, в яких учень, спираючись на набуті знання, самостійно виявляє і осмислює навчальну проблему, подумки і практично діє в цілях пошуку і обґрунтування найбільш оптимальних варіантів її вирішення.
Можна виділити кілька етапів пізнавальної навчальної діяльності учнів:
- сприйняття і осмислення учнями створеної вчителем проблемної ситуації. Учні знайомляться із ситуацією, аналізують її, виділяють основні протиріччя і усвідомлюють сутність своїх труднощів.
- учні створюють і обґрунтовують модель своїх можливих дій з вирішення проблемної ситуації. Пробують вирішити виниклу проблему на основі наявних у них знань, а коли це не вдається, вони шляхом здогадки, логічних міркувань або в ході самостійного пошуку нових знань у підручниках, навчальних посібниках вибудовують уявну модель своїх дій щодо її вирішення.
- індивідуальні дії відповідно до створеної моделі. Під час практичних дій уточнюється і коректується прийняте рішення.
- аналіз проведеної дії і перевірка правильності вирішення проблеми.
- аналіз мислення в ході проведеної дії. Аналіз того, як учень мислив в ході практичної дії, сприяє розвитку його інтелектуальних здібностей, виходу за межі традиційних рішень, відмови від шаблонів і стереотипів в розумовій діяльності.
Концепція програмованого навчання
Під програмованим навчанням розуміється кероване засвоєння програмованого навчального матеріалу за допомогою навчальних пристроїв (ЕОМ, програмованого підручника, кінотренажера та ін) Програмований навчальний матеріал являє собою порівняно невеликі порції навчальної інформації (кадри, файли), що подаються у певній логічній послідовності. Після кожної порції інформації дається контрольне завдання у вигляді питання, завдання, вправи, яке потрібно негайно виконати. У разі правильного виконання контрольного завдання учень отримує нову порцію навчальної інформації. Функцію контролю виконує навчальний пристрій.
Розрізняють такі програми:
- лінійна — послідовно змінюються невеликі блоки навчальної інформації з контрольними завданнями.
- розгалужена — представляє додаткову навчальну інформацію, яка дозволяє виконати контрольне завдання, дати правильну відповідь і отримати новий блок навчальної інформації.
- адаптивна — надає можливість самостійно вибирати рівень складності нового навчального матеріалу, змінювати його в міру засвоєння і звертатися до електронних довідників, словників, посібників.
- комбінована — містить у собі фрагменти лінійного, розгалуженого, адаптивного програмування.
Блочне навчання здійснюється на основі гнучкої програми, що забезпечує можливість виконувати різноманітні інтелектуальні операції і використовувати придбані знання при вирішенні навчальних завдань. Виділяють такі блоки:
- інформаційний блок;
- тестово-інформаційний (перевірка засвоєного);
- корекційно-інформаційний;
- проблемний блок;
- блок перевірки та корекції.
Модульне навчання при якій учень працює з навчальною програмою, складеною з модулів. Технологія модульного навчання є одним з напрямків індивідуалізованого навчання, що дозволяє здійснювати самонавчання, регулювати не тільки темп роботи, але і зміст навчального матеріалу.
Об'єднання ідей модулів з технологією проблемного навчання дає гнучку технологію проблемно-модульного навчання.
Біологія
Знання властивостей нервової система має велике значення для оптимізації життєдіяльності людини. Основним джерелом енергії у головному мозку є глюкоза (тому діти, мозок яких розвивається, люблять солодке), він споживає на хвилину близько 70 % її хвилинної продукції у печінці. За переривання надходження глюкози трофічною системою у мозку (1000 нмоль/г) її резерви вичерпуються протягом 10 секунд. Живлення мозку здійснюється через капілярну мережу, будова якої у різних відділах мозку залежить від ступеня активності нейронів. Максимальну кількість капілярів мають нервові клітини, пов'язані із скороченням м'язових груп та ділянки мозку, які містять найбільшу кількість мітохондрій (ДНК мітохондрій успадковуються майже виключно по материнській лінії).
З другого місяця життя починається лавиноподібне збільшення кількості синапсів у корі великих півкуль. Особливо активний синаптогенез припадає на період від 2 до 4 місяців. У віці 6-8 місяців число синапсів перебільшує їх число у дорослому мозку. Із віком відбувається редукція синаптичної пластичності, чим пояснюється зниження пізнавальних здатностей. Утворенню синапсів сприяють гангліозиди, які містяться у їжі тваринного походження (головним чином у мізках).
Див. також
- Дидактика
- Дистанційне навчання
- Довільна пам'ять
- Самонавчання
- Електронне навчання
- Spaced learning
- Евристика
- Навички навчання
Джерела
- Скворцова С. О. Застосування елементів концепції В. К. Дьяченка про колективні способи навчання на уроках математики при вивчення теми «Множення і ділення у межах 1000». Газета «Початкова освіта».-2000.-№ 9(57).-вкладиш: С.1-8, № 10(58).-вкладиш. С.1-8.
Посилання
- Активні соціально-психологічні методи [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- 10 правил, як треба вчитися, з нової книги Барбари Оклі [Архівовано 20 листопада 2019 у Wayback Machine.] // the-village.com.ua. The Village Україна. 2–10–2018.
- Методи навчання; Методи перевірки / Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
