Озонотерапія

Озонотерапíя — метод лікування із застосуванням озону, отриманого за допомогою медичного озонатора з кисню у терапевтичних концентраціях. Озонотерапія відноситься до заходів з нетрадиційної медицини. Історія озонотерапії почалася в 19 столітті.

Слід пам'ятати, що озон токсичний і несе небезпеку при вдиханні і внутрішньовенному застосуванні.

Озонотерапію дуже часто пропонують як альтернативну медицину для лікування різних хвороб, в тому числі раку, але на сьогодні відсутні будь які дослідження, які б могли підтвердити ефективність цього методу.

Американська онкологічна спільнота дійшла висновку, що не існує достатніх доказів щодо ефективності озонотерапії при лікуванні будь-яких захворювань.

Застереження: озон є надзвичайно токсичною сполукою; ГДК становить від 10-5% (нормативи СРСР) подразнюють слизову оболонку конценнтрації — від 2-5∙10^-6 % (MSDS). У жодному разі не вдихати озонокисневу суміш, це може закінчитися летально.

Ефективість

Станом на 2021 рік свідчень, які доводять ефективність озонотерапії, не існує. Рандомізовані контрольовані клінічні випробування на людях проводилися в 2008-2016 роках, але результати не опубліковані досі.

• З 2008 по 2014 роки в США досліджувалося лікування озоном поперекової міжхребцевої грижі (в порівнянні з киснем і мікродискектомія), результат так і був опублікований.
• З 2009 по 2016 роки в США досліджувалося лікування озонсодержащім розчином остеоартриту колінного суглоба (в порівнянні з плацебо), результат не був опублікований.
• У 2004 році в контрольованому сліпому рандомізованому дослідженні не виявлено жодного ефекту від озонування крові (в терапевтичній дозі 50 мкг / мл) при гемодіалізі.