Парестезія

Парестезія (грец. παραίσθησις, відчуття біля чогось) — це відчуття поколювання, лоскоту, печіння шкіри людини без видимого фізичного подразнення. Прояви парестезії можуть бути тимчасовими або хронічними.

Найбільш відомий вид парестезії це відчуття «поколювання голками» або «засинання кінцівки». Менш відомий і рідко, але важливим є парестезії з відчуттями «повзання мурашок», «повзання жучків» під шкірою.

Причини

Тимчасові

Парестезії рук, ніг, рук і ніг є загальними, тимчасовими симптоми. Найкоротший тип парестезії — «електричний удар» може бути викликаний ударом ліктьового нерву. Короткочасні парестезії подібні до цієї можуть відчуватись, коли будь-який інший нерв подразнений. У старшій віковій групі, спінальні порушення (порушення спинного мозку) можуть давати парестезії на короткий час, коли голова або тіло повертається, зігнуті або розміщені в незвичних позиціях (симптом Лермітта). Найбільш поширеним, повсякденною причиною є тимчасове обмеження нервових імпульсів до області нервів, зазвичай викликані незручними нахилами або «засиджування» частинах тіла. Інші причини включають в себе умови, такі як синдром гіпервентиляції і синдром панічних атак. Вірус вітряної віспи (оперізувальний лишай) також помітно може викликати повторювані болі і поколювання в шкірі або тканині уздовж шляху поширення цього нерва, як правило згідно з дерматомними картами нервів.

Інші поширені приклади є стискування нерва в місці його проходження під шкірою, що пригнічує або стимулює його функції. Зняття тиску, як правило, призводить до поступового полегшення парестезії.

Хронічні

Хронічні парестезії вказують на проблеми з функціонуванням нейронів або поганий кровообіг.

У літніх осіб, парестезії часто є результатом поганої циркуляції в кінцівках (наприклад, при хворобі периферичних судин), найчастіше викликано атеросклерозом, накопиченням атеросклеротичних бляшок в стінках артерій, протягом багатьох десятиліть, звуження судин. Без належного кровопостачання поживних речовин, нервові клітини вже не можуть адекватно передавати сигнали в мозок. Парестезії можуть бути симптомом дефіциту вітаміну і недоїдання, порушення обміну речовин, наприклад, діабет, гіпотиреоз і гіпопаратиреоз. В рідкісних випадках парестезії можуть бути симптомом отруєння ртуттю.

Безпосереднє враження самих нервів, об'єднані в групу нейропатій, що часто самі є наслідками вражень інфекційними факторами (наприклад, хвороба Лайма), можуть бути причиною парастезій. Парестезії можуть виникати як побічний ефект при хіміотерапії раку. Хронічні парестезії можуть бути симптомами досить серйозних станів, наприклад, транзиторої ішемічної атаки, і/або автоімунних патологій, таких як системна склеродермія чи системний червоний вовчак. Парестезії можуть відчуватись як наслідок пошкоджень ЦНС в людей, які перенесли інсульт ти черепно-мозкові травми.

Стоматологія

Так звана «постійна анестезія» є станом, коли знечулення замінюється поколюванням, як при зникнення анестезії, коли строк дії знеболення зник. Потенційні причини включають травми оболонки нерва під час введення ін'єкції, крововилив біля нерва, тип використовуваного анестетика, або введення анестетика забрудненого алкоголем або стерилізуючим розчином.

Діагностика

Дослідження провідності нерва зазвичай інформативне для постановки діагнозу. Для виключення ролі ЦНС використовують КТ.

Лікування

Лікування основної хвороби, симптоматично — імуносупресори, такі як преднізолон, внутрішньовенне введення імуноглобуліну, протисудомні препарати, противірусні препарати, в залежності від першопричин.

В додаток до лікування самої основної хвороби, може використовуватись аплікаційна анестезія в вигляді кремів, які містять, наприклад, лідокаїн. Тимчасовий ефект пригнічення парестезій в хворих з травмами мозку або в тих, які перенесли інсульт дає баклофен. 

Парестезії, спричинені вірусом простого герпесу, лікуються шляхом лікування самої хвороби противірусними препаратами.