Протеоміка (англ. proteomics, протеомікс) — наука про протеом, що вивчає протеїни в цілому та їх структуру і функції зокрема. Протеїни є однією з важливих складових живих організмів, оскільки вони є головними складовими фізіологічних шляхів метаболізму клітини.
Історія
Термін протеоміка (англ. proteomics) був вперше застосований в 1997 по анології з геномікою (англ. genomics), наукою, що вивчає гени. Слово протеом (англ. proteome) походить від «протеїн» та «геном», та було запропоновано генетиком Marc Wilkins в 1994 році, під час його роботи над протеїнами та геномом, яку він виконував як PhD-студент (докторант).
Загальна характеристика
Після геноміки і транскриптомікі, протеоміка — наступний крок у вивченні біологічних систем. Основне завдання протеоміки полягає в ідентифікації нових білків і їх кількісному аналізі. Протеом — це сукупність всіх протеїнів та їх модифікацій, що складають протеїновий набір, утворений в результаті діяльності певної біологічної системи. Протеом біологічних систем варіює в часі та під впливом різноманітних факторів, наприклад, стресу, впливу якого може зазнавати як окремі клітини так і весь організм. Протеоміка — це міждисциплінарна наука, що виникла як результат науково-дослідного пошуку в рамках Проекту Геному Людини (англ. Human Genome Project). Крім того, протеоміка — це галузь наукових досліджень протеому, що стрімко розвивається, та важливий компонент функціональної геноміки.
Незважаючи на те, що протеоміка часто асоціюється з маштабним експериментальним аналізом протеїнів, ця галузь також застосовується для очищення протеїнів та мас-спектрометрії.
Посилання
Література
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.