Психопластогени
Психопластогени — група лікарських засобів, які мають швидкий і тривалий вплив на структуру та функцію нейронів — посилюють нейропластичність, і застосовуються для прояву терапевтичної користі після одноразового застосування.
Було ідентифіковано кілька існуючих психопластогенів і продемонстровано їх терапевтичні ефекти; деякі з них зараз знаходяться на різних стадіях розробки.
Сполуки такого типу досліджуються як терапевтичні засоби для різноманітних розладів мозку, включаючи депресію, залежність і посттравматичний стресовий розлад. Здатність швидко сприяти змінам в нейронних ланцюгах за допомогою механізмів нейропластичності була нещодавно відкрита як загальна терапевтична активність і механізм дії психопластогенів.
Зміст
Етимологія та номенклатура
Термін психопластоген походить від грецького кореня psych (розум), - plast (ліплений), і - gen (продукує) і охоплює різноманітні хемотипи та рецепторні мішені.
Він був запропонований Девідом Е. Олсоном у співпраці з Валентиною Попеску з Каліфорнійського університету в Девісі.
Термін нейропластоген іноді використовується як синонім психопластогену, особливо коли йдеться про біологічний субстрат, а не про терапевтичний.
Хімія
Психопластогени мають різноманітні хемотипи, але, за визначенням, є малими молекулами.
Фармакологія
Психопластогени проявляють свою дію, сприяючи структурній і функціональній нервовій пластичності через різні мішені, включаючи, але не обмежуючись ними, 5-HT2A, NMDA і мускаринові рецептори. Хоча кожна сполука може мати різний профіль зв’язування з рецепторами, передача сигналів, ймовірно, конвергується в шляхах тирозинкінази B (TrkB) і мішені рапаміцину (mTOR) у ссавців.
Через їх швидкий і тривалий ефект психопластогени потенційно можуть застосовуватися одноразово чи періодично.
Крім ефектів посилення нейропластичності, ці сполуки можуть мати інші епіфеномени, включаючи седативний ефект, дисоціацію та галюцинації.
Медичне використання
Кілька психопластогенів були схвалені або знаходяться в стадії досліджень для лікування різноманітних розладів мозку, пов’язаних з нейрональною атрофією, де нейропластичність може викликати позитивні ефекти.
Ескетамін, який продається під торговою маркою Spravato і виробляється Janssen Pharmaceuticals, був схвалений FDA в березні 2019 року для лікування резистентної до лікування депресії. Ескетамін є S(+)- енантіомером кетаміну і функціонує як антагоніст рецептора NMDA.
Клінічні дослідження
Інші психопластогени, які досліджуються в клініці, включають:
- Рапастинел, сполука, яка посилює опосередковану NMDAR нервову пластичність, була досліджена для лікування депресії. Станом на 2015 рік препарат отримав докази концепції II фази як антидепресант швидкої дії, не викликаючи кетаміноподібних психотоміметичних або інших значних побічних ефектів.
- Психотерапія за допомогою MDMA досліджується для лікування посттравматичного стресового розладу. Нещодавнє плацебо-контрольоване дослідження фази 3 виявило, що 67% учасників у групі MDMA+терапії більше не відповідали діагностичним критеріям посттравматичного стресового розладу. Психотерапія з підтримкою MDMA також зараз проходить фазу 2 випробувань для розладів харчової поведінки, тривоги, пов’язаної з хворобою, що загрожує життю, та соціальної тривожності у дорослих з аутизмом.
- Псилоцибін, сполука в псилоцибінових грибах, яка служить проліками для псилоцину, наразі досліджується в клінічних випробуваннях психоделічної психотерапії для різноманітних нервово-психічних розладів. На сьогоднішній день дослідження вивчили корисність псилоцибіну при різноманітних захворюваннях, включаючи резистентну до лікування депресію, залежність від куріння, а також тривожність і депресію у людей з діагнозом рак.
- ЛСД тестується у фазі 2 випробувань на кластерні головні болі та тривогу.
- ДМТ вивчається для терапії депресії та ішемії головного мозку (інсульту).
- 5-MeO-DMT вивчається для терапії депресії та розладів харчової поведінки.
- Ібогаїн і норибогаїн досліджуються в терапії залежності.