Ремінісценція

Ремінісце́нція (від лат. reminiscentia — спогад) — елемент художньої ну да 😂, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва.

Ремінісценція — це неявна цитата, цитування без лапок. Треба розмежовувати ремінісценцію і цитату.

Найстародавнішими ремінісценціями слід визнати силуети, пропорції і сюжети стародавніх наскельних зображень, котрі повторювались у «звіриному стилі» скіфів або у творчості майстрів сучасності (живописців, ювелірів, дизайнерів та ін.).

Деякі тотеми, герби і торгові марки мають явну ремінісцентну природу. Розрізняють історичну, композиційну, навмисну і невдалу ремінісценцію.

Ремінісценції можуть бути присутніми як у самому тексті, зображенні або музиці, так і у назві, підзаголовку або назвах розділів даного твору.

Ремінісцентну природу мають художні образи, прізвища деяких літературних персонажів, окремі мотиви і стилістичні прийоми (дивіться взаємини постімпресіоністів і першозасновників імпресіоністського живопису).

Ремінісценція (у психології) — повніше і точніше відтворення збереженого в пам'яті матеріалу в порівнянні зі спочатку відбитим (завченим). Термін ремінісценція був запропонований сербським вченим В. Урбанчіча в 1907 р. Ремінісценція може спостерігатися при запам'ятовуванні різного вербального і наочного матеріалу, а також при закріпленні сенсомоторних навичок. Особливо часто ремінісценція проявляється при роботі з великим обсягом логічно чи предметно пов'язаного матеріалу, який має на людину емоційний вплив. Ремінісценція більш виражена в дитячому віці.

Див. також

• Алюзія
• Інтертекст
• Авторемінісценція
• Центон

Посилання

• Культурний код // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 537.
• Ремінісценція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 314.
• Ремінісценція // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 475. — 634 с.
• Ремінісценція // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 451-453.