Розмова — це форма інтерактивного спілкування між двома або більше людьми. Як правило, розмова відбувається в усній мові, в той час як письмовий обмін повідомленнями зазвичай розмовою не вважають. Розвиток розмовних навичок і етикету — важлива частина соціалізації. Розвиток навичок розмови іноземною мовою — ключовий пункт викладання і навчання іноземних мов.
Основні ознаки розмовності — звукова форма, спонтанність, ситуативність, непублічність, неофіційність, діалогічність — встановлюються в усних формах розмовної літературної мови, у стилізованих писемних текстах.
Конверсаціонний аналіз — це область соціології, яка вивчає структуру і організацію взаємодії людей, зі спеціалізацією на мовній взаємодії.
Джерела
- Thornbury, Scott; Slade, Diana (2006). Conversation: From Description to Pedagogy. ISBN 9780521814263. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 17 серпня 2018.
- Warren, Martin (2006). Features of Naturalness in Conversation. ISBN 9789027253958. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 17 серпня 2018.
- Emmanuel Godo, Une histoire de la conversation, Paris, PUF, col. Perspectives littéraires, 2003.
- Theodore Zeldin, De la conversation (sous-titre en français : Comment parler peut changer votre vie), Fayard, 1999, 134 p. ISBN 978-2702826959
|
