Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Рослини

Подписчиков: 0, рейтинг: 0

Рослини
Період існування: мезопротерозойнаш час
Diversity of plants (Streptophyta) version 2.png
Різноманіття рослин
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
(без рангу): Diaphoretickes
(без рангу): Архепластиди (Archaeplastida)
Царство: Рослини (Plantae)
sensu Copeland, 1956
Відділи
Commons-logo.svg Вікісховище: Plantae
Терміном «росли́ни» зазвичай називають представників царства Зелені рослини (Viridiplantae), і саме про них ведеться мова в цій статті. Іноді цим терміном називають лише наземні рослини, тобто представників таксона Ембріофіти (Embryophyta).

Росли́ни (Plantae), або зелені рослини (Viridiplantae) — царство живих організмів. Назва Viridiplantae була запропонована у 1981 році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не утворювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta або група Chlorophyta/Embryophyta. Більшість членів царства були включені до царства Рослини (Plantae) в 1866 Ернстом Геккелем. Представники царства — автотрофні організми, для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль. Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, так що від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, які діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.

Вивченням рослин займається ботаніка.

Біологічна класифікація рослин

Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: справжні зелені водорості (Chlorophyta), до яких відносять більшість зелених водоростей, і вищі рослини (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.

Раніше до нижчих рослин відносили також слизовики, гриби, усі водорості (діатомові, бурі, червоні, евгленові тощо), але на початку XXI сторіччя перші дві групи класифіковано до окремого царства — Гриби (Fungi), а систематика решти залишалася невизначеною (incertae sedis), іноді їх включали до царства Найпростіші.

Таксономія основних груп рослин


Філогенія

Філогенетична кладограма, що відображає родинні зв'язки рослин, за Kenrick and Crane та Smith et al.[відсутнє в джерелі]

Prasinophyceae (мікромонади)

Streptobionta
Embryophyta
Stomatophytes
Polysporangiates
Tracheophytes
Eutracheophytes
Euphyllophytina
Lignophyta

Spermatophyta (насінні рослини)

Progymnospermophyta †

Pteridophyta

Pteridopsida (папоротевидні)

Marattiopsida

Equisetopsida (хвощевидні)

Psilotopsida (псилотоподібні)

Cladoxylopsida †

Lycophytina

Lycopodiophyta (плауноподібні)

Zosterophyllophyta †

Rhyniophyta †

Aglaophyton †

Horneophytopsida †

Bryophyta (мохи)

Anthocerotophyta (антоцеротовидні)

Marchantiophyta (печіночники)

Charophyta (харофіти)

Chlorophyta

Trebouxiophyceae (Pleurastrophyceae)

Chlorophyceae

Ulvophyceae (ульвофіцієві)


Філогенетична кладограма, запропонована Leliaert et al. 2011, доповнена Silar 2016[відсутнє в джерелі] та Novíkov & Barabaš-Krasni 2015[відсутнє в джерелі]:

Chlorobionta

Chlorophyta

Streptobionta

?Chlorokybophyta

Mesostigmatophyta

Klebsormidiophyta

Phragmoplastophyta

Charophyta (харофіти)

Plasmodesmophyta

Chaetosphaeridiales

Coleochaetophyta

Zygnematophyta

Embryobiotes

Marchantiophyta (печіночники)

Stomatophyta

Bryophyta (мохи)

Anthocerotophyta

Polysporangiophyta

Horneophyta

Aglaophyta

Tracheophyta (судинні)

Зелені водорості


Різноманітність

Станом на початок 2010 року за даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) було описано близько 320 тисяч видів рослин[джерело?], з них близько 280 тисяч видів квіткових, 1 тисяча видів голонасінних, близько 18 тисяч мохоподібних, близько 12 тисяч видів вищих спорових рослин (Плауноподібні, Папоротеподібні, Хвощеподібні). Це число постійно збільшується, оскільки відкриваються нові види.

Різноманітність сучасних рослин
  Відділи Українська
назва
Число
видів
Зелені водорості Chlorophyta Хлорофітові водорості 13 000 — 20 000
Charophyta Водорості-стрептофіти 4000—6000
Мохоподібні Marchantiophyta Печіночники 6000—8000
Anthocerotophyta Антоцеротовидні 100—200
Bryophyta Мохи 13 000
Вищі спорові рослини Lycopodiophyta Плауноподібні 1200
Pteridophyta Папоротеподібні 11 000
Equisetophyta Хвощеподібні 15
Насінні рослини Cycadophyta Саговникоподібні 160
Ginkgophyta Гінкгоподібні 1
Pinophyta Хвойні 630
Gnetophyta Гнетові 70
Magnoliophyta Квіткові рослини 281 821

Галерея

Ріст та розвиток

Біорегуляторами є низькомолекулярні продукти вторинного метаболізму рослин. Серед них є природні стимулятори та інгібітори. Фітогормонами є спільними для усіх рослин біорегуляторами. Вони синтезуються у клітинах, які активно діляться, після чого транспортуються до інших органів та тканин, де здійснюють хемічний запуск фізіологічних програм. Молекулярні механізми пов'язані із регуляцією білкового синтезу, активності ферментів й транспорту через біологічні мембрани.

Ауксини є природними сполуками, які стимулюють мітоз, утворення коренів, дихання й синтез білка у рослинах. Представником аксинів є індолоцтова кислота

Indol-3-ylacetic acid.svg

Гібереліни є тетрациклічними моно-, ди- й трикарбоновими кислотами дитерпеноїдної природи. До їх функцій належать контроль проростання насіння, ріст стебла догори, перехід до цвітіння й розвиток органів квітки. Усі ці функції пов'язані із деградацією DELLA-білків, яка опосередковується рецептором GID1. У зернах ячменю вони змінюють властивості мембран й індукують синтез α-амілази, а у тканинах інших рослин змінюють набори РНК й функціонуючих ферментів.

Гібберелова кислота

Абсцизва кислота є інгібітором росту вищих рослин. Вона переводить рослини у стан спокою, викликає в'янення й опад листя та плодів.

Abscisic acid.svg

Цитокініни є групою регуляторів росту й розвитку рослин, які стимулюють цитокінез. До цієї групи входять N(6)-похідні аденіну - зеатин, кінетин й ізопентеніаладенін.

Cytokinine examples.tiff

Посилання

Література

  • Ріст і розвиток рослин : навч. посіб. / О. І. Терек, О. І. Пацула ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. – 328 с. : іл. – Бібліогр.: с. 321-323 (54 назви).
  • Сабадош І.В. Українські назви рослин: історія, етимологія: монографія. – Ужгород: ПП Мельник М.В., 2019. – 1032 с. ISBN 978-966-9785-30-9

Новое сообщение