| Синдром Туретта | |
|---|---|
 Жиль де ля Туретт
(1859-1904) | |
| Спеціальність | неврологія |
| Симптоми | тик |
| Препарати | Зипразидон, mecamylamined, галоперидол, рисперидон, pergolided, пімозид, клонідин, Перфеназин, Тетрабеназин і арипіпразол |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 8A05.00 |
| МКХ-10 | F95.2 |
| OMIM | 137580 |
| DiseasesDB | 5220 |
| MedlinePlus | 000733 |
| eMedicine | med/3107 neuro/664 |
| MeSH | D005879 |
 Tourette syndrome у Вікісховищі | |
Синдро́м Туре́тта — спадковий нейропсихічний розлад, який розпочинається у дитинстві й характеризується численними фізичними (моторними) тиками м'язів плечового поясу, шиї та обличчя і хоча б одним вокальним (голосовим) тиком: вони характерно посилюються та спадають. Синдром відкрив та описав французький невролог Жиль де ля Туретт як один із тикових розладів, включаючи короткочасні та хронічні тики.
Спочатку синдром Туретта вважали рідкісним та дивним синдромом, найчастіше пов'язаним із вигу́куванням непристойних слів чи соціально недоречних та принижувальних зауважень (копролалія). Проте симптом з такими проявами спостерігається у меншості людей із синдромом Туретта. Його більше не вважають рідкісним станом, і його часто неправильно визначають, оскільки більшість випадків незначні. Із тисячі від 1 до 10 людей мають цей синдром; із тисячі 10 людей мають тикові розлади, серед яких найпоширенішими є кліпання очима, кашель, чищення горла, хропіння та лицьові рухи.
Посилання
- http://tsa-usa.org/index.html [Архівовано 14 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Американські вчені виявили генетичну причину синдрому Туретта [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
|
