Соціальна медицина

Соціа́льна медици́на — це наука, яка вивчає стан здоров'я населення та чинники, що його формують, а також обґрунтовує медико-соціальні заходи держави, суспільства та системи охорони здоров'я у напрямку збереження, зміцнення і відновлення здоров'я.

Об'єктами досліджень наукової спеціальності є:

• Рівень та структура захворюваності, демографічних показників, інвалідності, фізичного розвитку різних контингентів та населення країни в цілому залежно від соціальних, економічних, біологічних, психологічних, медичних, клімато-географічних, суспільно-політичних, екологічних та інших чинників у системно-історичному аспекті;
• Нормативно-правова база,
• Організаційні форми, методи, принципи, види надання медичної допомоги різним категоріям та групам населення, її рівень, якість та ефективність;
• Стандарти якості медичної допомоги, її гарантований державою рівень,
• Фінансово-економічна діяльність органів, закладів та установ охорони здоров'я;
• Міжнародний і вітчизняний досвід діяльності системи охорони здоров'я та надання медичної допомоги.

Специфічними методами досліджень соціальної медицини виступають: соціально-гігієнічний, медико-статистичний, експериментальний, економічний, історичний, медико-географічний, соціологічний, соціально-психологічний, прогнозування, методи системного підходу та системного аналізу, експертних оцінок, моделювання.

Література

• ВАК України. Паспорт спеціальності.