| Стремінце | |
|---|---|
 Стрімінце на малюнку з Анатомії Грея. A — будова стрімінця: голівка (head), шийка (neck), передня ніжка (anterior crus), задня ніжка (posterior crus), основа (base); B — вигляд знизу
| |
 Стремінце людини поруч монети в десять євроцентів
| |
| Деталі | |
| Попередник | 2-га зяброва дуга |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Stapes |
| Анатомія Грея | subject #231 |
| MeSH | D013199 |
| TA98 | A15.3.02.033 |
| TA2 | 895 |
| FMA | 52751 |
| Анатомічна термінологія | |
Стремі́нце́, стреме́но́ (лат. stapes) — одна зі слухових кісточок середнього вуха, разом із молоточком і коваделком. Названа так за схожість з маленьким стременом.
Еволюційний розвиток
Уперше в процесі еволюції з'являється у земноводних. Це відбулося в результаті перетворення гіостилічного черепу в аутостилічний. У результаті верхній елемент під'язикової дуги (підвісок) перетворився на слухову кісточку — стремінце.
Будова у людини
Кісточка має вигляд крихітного стремена, яке головкою (верхнім кінцем) кріпиться до коваделка, а основою («ступачком») примикає до овального вікна присінка внутрішнього вуха. Голівка стремінця (лат. caput stapedis) з'єднується з коваделком покритим хрящем коваделко-стремінцевим суглобом (articulatio incudostapedia), який має лійкоподібну форму. Від переднього відділу головки стремінця відходять передня ніжка (crus anterius) і задня ніжка (crus posterius). В основі задньої ніжки кріпиться сухожилок стремінцевого м'яза (musculus stapedius). Ніжки з'єднуються з головкою за допомоги шийки стремінця (collum stapedis). Простір між ніжками заповнений перетинкою стремінця (membrana stapedis), а кінці ніжок кріпляться до основи стремінця (basis stapedis). Верхня крайка основи злегка опукла, а нижня увігнута, вільна поверхня покрита хрящем. Основа за допомоги сполучної тканини стремінця кріпиться до овального вікна присінка кісткового лабіринту.
Стремінцевий м'яз
Стремінцевий м'яз (musculus stapedius) сягає довжини 6,3 мм, площина його поперечного перерізу — 4,9 мм2. М'яз повністю замкнутий у пірамідальний виступ (eminentia pyramidalis) на задній стінці барабанної порожнини і бере початок від стінок свого власного канала. Стремінцевий м'яз іннервується стремінцевою гілкою VII (лицевого) черепного нерва, яка відходить від нього поблизу самого м'яза. При скороченні м'яз тягне стремінце назад. Разом з м'язом-натягувачем барабанної перетинки (musculus tensor tympani), стремінцевий м'яз складає барабанні м'язи.
Стремінцевий м'яз рефлекторно скорочується при занадто гучних звуках, і людина на кілька хвилин «глухне», гірше сприймаючи звуки. Це є захисною реакцією організму і може певною мірою захистити внутрішнє вухо від дії інтенсивних травмуючих звуків. Першим скорочення стремінцевого м'яза людини спостерігав швейцарський лікар Ергард Люшер (Erhard Lüscher) у 1929 році через перфоровану барабанну перетинку. Тестування скорочення м'яза і акустичного рефлексу є важливою складовою частиною набору тестів імпедансу. Подібне рефлекторні скорочення м'язів барабанної порожнини спостерігались і у тварин.
Цікаві факти
| Стремінце |
| Компоненти середнього вуха |
|---|
- Стремінце — найменша і найлегша кістка людини, її розміри не перевищують 3,5 мм, а вага 50 мг. Стремінцевий м'яз також найменший з всіх м'язів у людському тілі.
- У деяких людей стремінцевий м'яз і м'яз-натягувач барабанної перетинки можуть скорочуватись з власного бажання.
- Слова stapes («стремено») не існувало у класичній латинській мові, бо у Стародавньому Римі стремена ще не були відомі: вони прийшли до Європи тільки у Ранньому Середньовіччі. Як stapes, так і його варіант stapia утворені у середньовічній латині з давньолатинських коренів (від stō — «стою» і pes — «ступня»). Інша версія — запозичення до середньовічної латини з якоїсь германської мови (дав.-франк. *stap або дав.-в.-нім. stapf, staph).
Джерела
- Атлас анатомии человека. Академик.ру. 2011. [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Акустическая рефлексометрия (рос.)
- Нос, ухо [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||
