Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Сунітиніб
Сунітиніб
| |
Систематизована назва за IUPAC | |
N-(2-Diethylaminoethyl)-5-[(Z)-(5-fluoro-2-oxo-1H-indol-3-ylidene)methyl]-2,4-dimethyl-1H-pyrrole-3-carboxamide | |
Класифікація | |
ATC-код | L01EX01 |
PubChem | 5329102 |
CAS | 341031-54-7 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C22H27FN4O2 |
Мол. маса | 398,474 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | ~100% |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 40-60 год. |
Екскреція | фекалії (61%), Нирки (16%) |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | СУТЕНТ, «Пфайзер Італія С.р.л.»,Італія UA/7785/01/03 18.01.2013-18/01/2018 |
Сунітиніб (англ. Sunitinib, лат. Sunitinibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів тирозинкінази, що застосовується перорально. Сунітиніб розроблений у лабораторії американської компанії «SUGEN» початково під кодовою назвою SU11248, пізніше права на препарат викупила компанія «Pfizer», яка отримала схвалення FDA на препарат, та випускає його під торговельною маркою «Сутент».
Зміст
Фармакологічні властивості
Сунітиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тирозинкінази великої кількості клітинних рецепторів. Це призводить до пригнічення фосфорилювання рецепторів клітин, наслідком чого є порушення процесів мітозу та проліферації клітин. Оскільки мітотична активність є більшою в пухлинних клітин, то сунітиніб переважно блокує ріст та проліферацію пухлинних клітин, а також метастазування пухлини.Біологічною мішенню сунітинібу є білки KDR, FLT4, PDGFRB, FGFR1, FLT3, c-kit, CSF1R та PDGF-R. Сунітиніб застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими препаратами для лікування стромальних пухлин травної системи, нейроендокринних пухлин підшлункової залози, а також раку нирки, як розповсюдженого, так і метастатичного. Вивчається також застосування сунітинібу при менінгіомі, асоційованій з нейрофіброматозом, а також при деяких видах лейкозу. Сунітиніб у клінічних дослідженнях виявив значну ефективність при застосуванні у випадку раку нирки, у тому числі для профілактики метастазів після нефректомії, та при стромальних пухлинах шлунково-кишкового тракту, причому із вищою або співставимою ефективністю в порівнянні з сорафенібом та пазопанібом із нижчою кількістю побічних ефектів, хоча й поступається новітньому препарату цієї ж групи кабозантинібу за ефективністю, а пазопаніб мав меншу токсичність. Хоча кількість побічних ефектів при застосуванні сунітинібу є досить значною, більшість із них є легкими та помірними.
Фармакокінетика
Сунітиніб добре та відносно повільно всмоктується після перорального застосування. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 6—12 годин після прийому препарату. Сунітиніб добре розподіляється в тканинах організму та майже повністю (на 95 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Сунітиніб метаболізується у печінці з утворенням переважно активного метаболіту. Виводиться препарат переважно (на 61 %) із калом, частково із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення сунітинібу становить 40—60 годин, період напіввиведення активного метаболіту препарату становить 80—110 годин, і цей час практично не змінюється у хворих із порушенням функції печінки або нирок.
Покази до застосування
Сунітиніб застосовують для лікування стромальних пухлин травної системи, нейроендокринних пухлин підшлункової залози, а також раку нирки, як розповсюдженого, так і метастатичного.
Побічна дія
Хоча при застосуванні сунітинібу побічні ефекти спостерігаються відносно часто, у переважній більшості випадків вони є легкими або помірними. Найчастішими побічними ефектами сунітинібу є діарея, підвищена втомлюваність, нудота, стоматит, блювання, артеріальна гіпертензія, долонно-підошовний синдром, шкірний висип, лімфопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія. Серед побічних ефектів препарату найчастішими є:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, алопеція, зміна кольору шкіри, кропив'янка, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла, фотодерматоз, грипоподібний синдром, гарячка.
- З боку травної системи — езофагіт, запор, метеоризм, погіршення апетиту, гепатит, шлунково-кишкові кровотечі, кровотеча з ясен, холецистит, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у роті, печінкова недостатність, геморой, панкреатит, перфорація кишки, біль у роті, біль у язиці.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, порушення смаку, парестезії, безсоння або сонливість, депресія, набряк навколо очниць, посилена сльозотеча, набряк повік; рідше транзиторна ішемічна атака, порушення мозкового кровообігу, синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії.
- З боку серцево-судинної системи — серцева недостатність, тахікардія, артеріальна гіпертензія, кардіоміопатія, підвищена кровоточивість, периферичні набряки, тромбози або емболії, приливи крові, аритмії, біль у грудній клітці, ексудативний перикардит, зниження фракції викиду, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
- З боку дихальної системи — носова кровотеча, кашель, дихальна недостатність, біль у гортані, тромбоемболія легеневої артерії.
- З боку сечостатевої системи — ниркова недостатність, зміна кольору сечі, протеїнурія, нефротичний синдром.
- З боку опорно-рухового апарату — болі у м'язах і суглобах, біль у кінцівках, спазми в м'язах, біль у спині, некроз нижньої щелепи, некротизуючий фасціїт.
- Інфекційні ускладнення — сепсис, герпетичні інфекції, інфекції верхніх дихальних шляхів, абсцеси, грибкові інфекції, інфекції сечовидільної системи, інфекції шкіри.
- Інші побічні ефекти — тиреоїдит, гіпертиреоз іноді з переходом у гіпотиреоз, кровотечі з пухлин.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, панцитопенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня сечової кислоти в крові, підвищення рівня активності амілази, креатинфосфокінази та амінотрансфераз.
Протипокази
Сунітиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.
Форми випуску
Сунітиніб випускається у вигляді желатинових капсул по 0,0125; 0,025; 0,0375 та 0,05 г.