| Урі Авнері | |
|---|---|
| івр. אורי אבנרי | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Helmut Ostermann |
| Псевдо | Гельмут Остерманн |
| Народився |
10 вересня 1923[…] Беккум |
| Помер |
20 серпня 2018(94 роки) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль ·цереброваскулярні хвороби |
| Громадянство |
 Ізраїль
|
| Місце проживання | Єрусалим, Ізраїль |
| Діяльність | Політик, журналіст |
| Відомий завдяки | Правозахисник |
| Знання мов | іврит і німецька |
| Посада | депутат Кнесету, депутат Кнесету, депутат Кнесету і депутат Кнесету |
| Партія | Merid і Left Camp of Israeld |
| Конфесія | атеїст |
| У шлюбі з | Rachel Avneryd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1231440 |
| Сайт | uriavnery.com |
Урі Авнері (івр. אורי אבנרי) (нар. 10 вересня, 1923, Бекум Німеччина — 20 серпня 2018) — ізраїльський правозахисник, політик, журналіст у минулому багаторічний член парламенту (Кнесету). Брав активну участь у сіоністському русі ще до вставлення держави Ізраїль, пізніше став прихильником мирного вирішення палестино-ізраїльського конфлікту, критикував політику Ізраїлю на окупованих територіях, визначає себе пост-сіоністом. Є автором декількох книжок, був власником свого журналу у 1950-1993 роках.
Біографія
Народився 10 вересня 1923 року у Ганновері під іменем Гельмут Остерманн. Коли до влади у Німеччині у 1933 році прийшли нацисти, його сім'я емігрувала до Палестини. Ще у 14-річному віці почав брати активну участь у сіоністському русі, з 1938 р. по 1942 рік він був членом Іргун. У 18-річному віці взяв нове ім'я — Урі Авнері. Брав участь у збройній боротьбі проти британської влади в Палестині, за власним визнанням скоював також терористичні акти. Пізніше вийшов із Іргуну через ідеологічні розбіжності. Під час війни за незалежність Ізраїлю був двічі поранений, у 1949 році написав свою першу книгу фронтових спогадів «На полях філістимлян», яка користувалася в Ізраїлі значною популярністю.
У 1950—1990 роках видавав власний журнал новин «Ха-олям ха-зе» (Цей світ). У 1965 і 1969 роках обирався до парламенту — Кнесету. У парламенті виступав за створення палестинсько-ізраїльської федеративної держави, приєднався до лівого руху, виступав за мирне врегулювання конфлікту з палестинцями. Був одним із засновників лівого руху Шелі, від якого обирався у 1977 році до парламенту. У 1977 році був одним із співзасновників арабо-ізраїльського Прогресивного списку за мир, знову був ораний до Кнесету у 1984 році. Після довготривалого протесту під резиденцією прем'єр-міністра проти виселення палестинців у 1993 році разом із своїми однодумцями Авнер заснував пацифістську організацію Гуш Шалом.
Був одним з перших ізраїльтян, які зустрічалися з лідером палестинців Ясиром Арафатом під час війни у Лівані. Під час чергового загострення конфлікту у вересні 2003 року разом із 30 іншими активістами і членами Кнесету захищав Арафата у Рамаллі як «живий щит» від можливого нападу ізраїльської армії. У 2006 році лідер ізраїльських правих Барух Марзель звернувся із закликом до уряду країни вбити Авнера як зрадника і антисіоніста. Сам Урі Авнері визначає себе як пост-сіоніста, протягом багатьох років послідовно виступаючи із критикою політики Ізраїлю на окупованих територіях, критикував війну у Газі 2009 року.
Джерела
- Гуш-шалом: Біографія Урі Авнері (англ.)
|
