У́стриця — загальне позначення для ряду конкретних груп двостулкових молюсків, які живуть в морській воді або солонуватому середовищі. Зазвичай стулки раковини в двостулкових молюсків симетричні (наприклад, в серцевидок, беззубок). Однак, в устриці спостерігається асиметрія стулок: стулка, на якій тварина лежить, опукла, а інша стулка плоска і грає роль кришечки, прикриваючи першу.
Етимологія
Слово устриця запозичене з російської мови, де устрица утворене від ранішого устерс, устерса (множина устерсы) за аналогією до форм на -ица (ящерица, мокрица). Джерелом російського слова є нід. oester, множина oesters, що походить від лат. ostreum, звідки також італ. ostrica і англ. oyster. Латинське слово являє собою адаптацію грец. ὄστρεον, «устриця».
Господарське значення
Деякі види устриць, які широко використовуються в кулінарії (в вареному або сирому вигляді), є делікатесом для людини. Інші види, наприклад перлинні устриці, як правило, не використовуються для їжі — їх збирають через перлини, які утворюються в мантії. Більшість молюсків, які мають раковини, здатні створювати перлину, проте комерційну цінність мають лише перлини, вкриті шаром перламутру. Їх створюють тільки двостулкові і деякі черевоногі молюски. Перламутр, який видобувають з раковин, використовується для виготовлення різних виробів, наприклад ґудзиків, а також для інкрустацій.
У зв'язку із зростанням потреб людей щодо господарського використання цього молюска, набули поширення ферми з штучного вирощування устриць (устричні ферми) для харчування та вирощування перлин.
Екологічне значення
Устриці слугують для океанів та морів природним фільтром і очищають близько до 50 літрів води щодня.
Див. також
Джерела
- Ruppert E. E., Fox R. S., Barnes R. D. Invertebrate Zoology. — ISBN 0-03-025982-7.