Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Флористичне районування

Флористичне районування

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Карта флористичного районування Світу

Флористичне районування — районування поверхні Землі на супідрядні регіони, що відрізняються рангом, ступенем ендемізму, особливостями історії еволюційного становлення і розвитку флористичного складу. Флористичне районування може пов'язуватися з геоботанічним (комплексне ботаніко-географічне районування) і з ландшафтним районуванням, проте воно не підміняє специфіки кожного виду районування і самостійності одержуваних висновків, хоча можливі збіги.

Ієрархія

Прийнята система ієрархії флористичного районування базується на виділенні різного розміру просторових ділянок (фітохорій) вкладених одна в одну й ієрархічно підпорядкованих:

  • царство, найбільша одиниця, характеризується наявністю ендемічних таксонів на рівні порядків;
  • область, характерний ендемізм на рівні родин;
  • підобласть, характерний ендемізм на рівні родів;
  • провінція, характерні ендемічні види;
  • округ,
  • район,
  • мікрорайон.

Заради кращої деталізації при флористичному районуванні можливе виділення проміжних просторових категорій — підобластей, підпровінцій тощо.

Кожна флористична область являє собою територію, на якій розвиток флори протягом геологічно тривалого часу відбувався у відносній ізоляції від сусідніх областей, одночасно з відносно безперешкодним розселенням рослин всередині такої області. На рівні підобластей і нижчого рангу фітохорій флористичні особливості поєднуються з особливостями рослинного покриву (широколистяні ліси, степ, вічнозелені ліси тощо).

Районування суходолу

Флористичні регіони Європи (англ.)

Англійський ботанік Роналд Гуд (1896—1992) ідентифікував шість флористичних царств, пізніше цей поділ уточнив і деталізував радянський ботанік Армен Тахтаджян (1910—2009). У найпоширенішій системі районування Тахтаджяна виділяється 6 флористичних царств і 35 областей:

Див. також

Література

  • Береговий П. М., Прахов М. М. Ботанічна географія. — К. : Вища школа, 1969. — 344 с. — 3000 прим.

Посилання

Шаблон:Біогеографія


Новое сообщение