| 2-Арахідоноїлгліцерин | |
|---|---|
| |
| |
| Інші назви | 2-AG, 2-arachidonoylglycerol |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 53847-30-6 |
| PubChem | 5282280 |
| KEGG | C13856 |
| ChEBI | 52392 |
| SMILES | O=C(OC(CO)CO)CCC\C=C/C\C=C/C\C=C/C\C=C/CCCCC |
| InChI | 1/C23H38O4/c1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-23(26)27-22(20-24)21-25/h6-7,9-10,12-13,15-16,22,24-25H,2-5,8,11,14,17-21H2,1H3/b7-6-,10-9-,13-12-,16-15- |
| Номер Бельштейна | 8167264 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C23H38O4 |
| Молярна маса | 378,55 г/моль |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
2-Арахідоноїлгліцерин ( 2-AG ) є ендоканабіноїдом, ендогенним агоністом CB 1 рецепторів і основним ендогенним лігандом для рецептора CB2. 2-АГ є повним агоністом канабіноїдних рецепторів. 2-Арахідоноїлгліцерин є складним ефіром, утвореним з омега-6 жирної кислоти арахідонової кислоти та гліцерину . Він наявний у відносно високих рівнях у центральній нервовій системі, де він забезпечує нейромодулюючий ефект канабіноїдів. 2-АГ був виявлений у бичачому та людському молоці . Ця хімічна сполука була вперше описана в 1994-1995 роках, через певний час після її відкриття. Для утворення арахідоноїлгліцерину необхідна активність таких ферментів, як фосфоліпази С (PLC) і діацилгліцеролліпази (DAGL). 2-AG синтезується з діацилгліцерину (DAG). Також він може утворюватись з арахідонової кислоти та поліненасичених жирних кислот.
Наявність
2-AG, на відміну від іншого ендоканабіноїду анандаміду присутній у вищих концентраціях у центральній нервовій системі. Рівні 2-AG в мозку є втричі вищими порівняно з анандамідом. Арахідоноїлгліцерин є найпоширенішою формою моноацилгліцерину, знайденою в мозку мишей і щурів (~5-10 нмоль/г тканини). Виявити наявність 2-AG у тканині головного мозку складно через його легку ізомеризацію до 1-AG в процесі стандартної екстракції ліпідів. 2-AG був виявлений у бичачому, а також у людському молоці.
Відкриття
2-AG був відкритий Рафаелем Мечуламом і його учнем Шимоном Бен-Шабатом. 2-AG був відомою хімічною сполукою ще до виявлення його наявності в організмі. Лише в 1994-1995 роках дослідницькою групою з Університету Тейкіо було вперше описано наявність 2-AG у ссавців і його спорідненість з канабіноїдними рецепторами . Дослідницькій групі Рафаеля з Єврейського університету в Єрусалимі в 1995 році вдалося вперше виділити 2-AG з кишечнику собаки та додатково охарактеризувати його фармакологічні властивості in vivo . 2-арахідоноїлгліцерин був другим відкритим ендоканабіноїдом після анандаміду.Ендоканабіноїди є важливими компонентами канабіноїдної нейромодулюючої системи в нервовій системі .
Фармакологія
На відміну від синтезу анандаміду, утворення 2-AG є кальцій-залежним і опосередковується активністю фосфоліпази С (PLC) і діацилгліцеролліпази (DAGL). 2-AG діє як повний агоніст канабіноїдного рецептора CB1. У концентрації 0,3 нМ 2-AG індукує швидке тимчасове збільшення внутрішньоклітинного вільного кальцію в клітинах нейробластоми X гліоми NG108-15 через механізми, що є залежними від CB1 канабіноїдних рецепторів. Розклад арахідоноїлгліцерину відбувається в процесі гідролізу in vitro моноацилгліцеролліпазою (MAGL), гідролазою амідів жирних кислот (FAAH) і нехарактеризованими ферментами серингідролази ABHD2, ABHD6 і ABHD12 .
Є невідомим точний внесок кожного з наведених вище ферментів у припиненні сигналізації, опосердкованої 2-AG в клітинах in vivo. Вважається, що моноацилгліцеролліпаза (MAGL) відповідає за ~85% гідролізу цієї молекули . Наразі є ідентифікованими транспортні білки для 2-арахідоноїлгліцерину та анандаміду. До них належать білки теплового шоку ( Hsp70s ) і білки, що зв’язують жирні кислоти (FABP).
Біосинтез
2-Арахідоноїлгліцерин синтезується з діацилгліцерину (DAG). Власне діацилгліцерин утворюється з фосфатидилінозитолу внаслідок його розщеплення фосфоліпазами. Молекула 2-AG може бути утворена шляхом гідролізу ( дигліцеридами ) як фосфатидилхоліну (ФХ), так і фосфатидної кислоти (ФК) під дією DAG-ліпази та гідролізу лізофосфатидної кислоти, що містить арахідонову кислоту, під дією фосфатази.
Дивись також
- 2-арахідоноїл гліцериловий ефір
- Ендоканабіноїдні транспортери