FODMAP

FODMAP (англ. fermentable oligosaccharides, disaccharides, monosaccharides, and polyols) - це акронім який розшифровується як ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліоли. Всі ці речовини є вуглеводами з коротким ланцюгом, які погано всмоктуються в тонкому кишківнику та схильні до гідрофілії та бродіння в товстій кишці. Вони включають олігосахаридні полімери фруктози (фруктани) і галактоолігосахариди (GOS, стахіоза, рафіноза), дисахариди (лактоза), моносахариди (фруктоза) і цукрові спирти (поліоли), такі як сорбіт, маніт, ксиліт і мальтит. Більшість FODMAP природно присутні в їжі та раціоні людини, але поліоли можуть бути додані штучно в комерційно приготовані продукти та напої (у вигляді гліцерину або підсолоджувачів, наприклад).

FODMAP можуть викликати дискомфорт у травній системі у деяких людей. Причинами є підвищена чутливість до розширення просвіту або схильність до надлишкової затримки води та утворення й накопичення газів, хоч вони й не викликають запалення кишківника. Фактично, FODMAP, що зустрічаються в природі, можуть допомогти запобігти дискомфорту в травленні для деяких людей, оскільки вони сприяють корисним змінам флори кишківника. Вони не є причиною цих розладів, але дієта з низьким вмістом FODMAP може полегшити симптоми у дорослих із синдромом подразненого кишківника (СПК) та іншими функціональними розладами шлунково-кишкового тракту (ФГІД). Уникання всіх FODMAP у довгостроковій перспективі може мати шкідливий вплив на кишкову мікробіоту та метаболом.

FODMAP, особливо фруктани, присутні в невеликих кількостях у зернах, що містять глютен, і були визначені як можлива причина розладів травлення у людей, які не мають целіакії, але чутливі до глютену. Ці зерна є лише незначними джерелами FODMAP, якщо вживати їх у звичайних кількостях у щоденному раціоні. Станом на 2019 рік зроблено висновок, що хоча FODMAP, які присутні в пшениці та подібних зернових, можуть відігравати певну роль у чутливості до глютену у людей без целіакії, вони пояснюють лише певні шлунково-кишкові симптоми, такі як здуття живота. Але симптоми, які виникають у людей без целіакії, цим не пояснюються. Натомість може розвинутися чутливість до глютену, наприклад, неврологічні розлади, фіброміалгія, психологічні розлади та дерматит. Використання дієти з низьким вмістом FODMAP без попереднього клінічного обстеження може мати ризики для здоров’я, оскільки це може замаскувати симптоми целіакії, затримуючи або уникаючи правильної діагностики та терапії.

Всмоктування у шлунку

Деякі FODMAP, такі як фруктоза, легко всмоктуються в тонкому кишківнику людини через рецептори GLUT. Таким чином, всмоктуваність залежить від відповідної експресії та доставлення цих рецепторів у кишковому ентероциті до апікальної поверхні, яка контактує з просвітом кишки (наприклад, GLUT5), і до базальної мембрани, контактуючи з кров’ю (наприклад, GLUT2). Неналежне всмоктування цих FODMAP у тонкому кишківнику робить їх доступними для поїдання кишковою флорою. ЇЇ метаболізм призводить до утворення газів і потенційно може призвести до здуття живота та метеоризму.

Одначе, хоча FODMAP можуть викликати певний дискомфорт у травній системі у деяких людей, вони не тільки не викликають запалення кишківника, але й допомагають запобігти йому, оскільки вони починають корисні зміни в кишковій флорі, що сприяє підтримці здоров’я товстої кишки.

FODMAP не є причиною синдрому подразненого кишківника(СПК) чи інших функціональних шлунково-кишкових розладів, а скоріше у людини розвиваються симптоми, коли основна реакція кишківника є перебільшеною або ненормальною.

Порушення всмоктування фруктози та непереносність лактози можуть викликати симптоми СПК через той самий механізм, але, на відміну від інших FODMAP, погане всмоктування фруктози виявляється лише у меншості людей. Непереносність лактози зустрічається у більшості дорослих, за винятком певних географічних груп населення, особливо європейського походження. Багатьом, хто отримує користь від дієти з низьким вмістом FODMAP, не потрібно обмежувати фруктозу чи лактозу. Можна ідентифікувати ці два стани за допомогою водневого та метанового дихального тесту і, таким чином, усунути необхідність дотримання дієти, якщо це можливо.

Джерела FODMAP у раціоні

Значущість джерел FODMAP змінюється через відмінності в дієтичних групах, таких як географічне розташування, етнічна приналежність та інші фактори. Зазвичай використовувані FODMAP включають наступне:

• олігосахариди, включаючи фруктани і галактоолігосахариди
• дисахариди, в тому числі лактоза
• моносахариди, в тому числі фруктоза
• багатоатомні спирти, включаючи сорбіт, ксиліт і маніт.

Фруктани, галактани та поліоли

Джерела фруктанів

Джерелами фруктанів є пшениця, жито, ячмінь, цибуля, часник, топінамбур, буряк, листя кульбаби, біла частина цибулі-порею, біла частина ріпчастої цибулі, брюссельська капуста, савойська капуста та пребіотики, такі як фруктоолігосахариди (FOS) та інулін.Спаржа, фенхель, червона капуста та радиккіо містять помірні кількості, але їх можна їсти, якщо дотримуватись рекомендованого розміру порції.

Джерела галактанів

Бобові та квасоля є основними джерелами (хоча зелена квасоля, консервована сочевиця, пророщена квасоля мунг, тофу (не шовковий) і темпе містять порівняно невеликі кількості). Добавки альфа-галактозидази можуть зменшити симптоми , якщо уникати виробів, що містять інші FODMAP, такі як штучні підсолоджувачі на основі поліолів. 

Джерела поліолів

Поліоли природно містяться в деяких фруктах (зокрема в кісточкових). Такими є яблука, абрикоси, авокадо, ожина, вишня, лічі, нектарин, персик, груша, слива, чорнослив, кавун, а також у деяких овочах, включаючи цвітну капусту, гриби, горошок і горох сніговий. Капуста, цикорій і фенхель містять помірні кількості, але їх можна їсти під час дієти з низьким вмістом FODMAP, якщо дотримуватися рекомендованого розміру порцій.

До поліолів, які штучно використовуються як підсолоджувачі, які додають до їжі, приготованої в заводських умовах, та напоїв, належать ізомальт, мальтит, маніт, сорбіт і ксиліт. Як зазначалося вище, вони посилюють дію галактанів при споживанні.

Фруктоза й лактоза

Люди, які дотримуються дієти з низьким вмістом FODMAP, можуть переносити помірну кількість фруктози та лактози. 

Джерела фруктози

Фруктоза природно міститься у фруктах та деяких продуктах. Зокрема у кукурудзяному сиропі, цукрі-рафінаді, сушеній агаві, бджолиному меді, родзинках, інжирі, шоколаді, куразі, кетчупі, чорниці, винограді, яблуках, бананах, грушах та персиках.

Джерела лактози

Найбільше лактози у відсотковому співвідношенні міститься у молочних продуктах. Продукти, які багаті на неї це грудне молоко, морозиво, кумис, буйволяче молоко, козяче молоко, коров'яче молоко, кисляк, вершки, пахта, кефір, йогурт, молочна сироватка, сметана, кисломолочний сир та вершкове масло.

Дієта з низьким вмістом FODMAP

Основа дієти з низьким вмістом FODMAP - це обмеження всіх вуглеводів, що викликають процеси бродіння у шлунку. Таке обмеження рекомендується вводити лише на короткий час. Ця дієта рекомендована для лікування пацієнтів із синдромом подразненого кишківника (СПК) і може зменшити його симптоми з боку системи травлення, включаючи здуття живота та метеоризм.

У кількох дослідженнях , які проводилися з використання такої дієти, було помічено покращення травлення у дорослих із синдромом подразненого кишківника. Також вказано про негативні наслідки тривалого застосування такого раціону, оскільки вона спричиняє шкідливий вплив на мікробіоту кишківника та метаболом. Його слід застосовувати лише протягом короткого періоду часу та за рекомендацією фахівця після проходження клінічних досліджень. Необхідні додаткові дослідження, щоб оцінити ефективність цієї дієти у дітей.

Існує лише невелика кількість доказів її ефективності в лікуванні функціональних симптомів при запальних захворюваннях кишківника отримана з невеликих досліджень, які могли бути упередженими.Потрібні додаткові дослідження, щоб оцінити справжній вплив цієї дієти на здоров’я.

Роль у чутливості до глютену без целіакії

FODMAP, які присутні в зернових, що містять глютен, були визначені як можлива причина шлунково-кишкових симптомів у людей, які не мають целіакії, але чутливі до глютену. Кількість фруктанів в цих крупах невелика. У жи́ті це 3,6–6,6 % сухої речовини, у пшениці — 0,7–2,9 %, у ячмені — слідових кількостях. Вони є незначними джерелами FODMAP, якщо їх споживати у звичайних кількостях у щоденному раціоні. Пшениця та жито можуть бути основним джерелом фруктанів, якщо споживати їх у великих кількостях.

У подвійному сліпому перехресному дослідженні 2018 року за участю 59 осіб, які дотримувалися безглютенової дієти з прийомом глютену, фруктанів або плацебо, симптоми розладу кишківника (зокрема, здуття живота) були на межі значно сильнішими після прийому фруктанів порівняно з протеїнами глютену (P =0,049). Хоча відмінності між трьома втручаннями були дуже незначними, автори дійшли висновку, що фруктани більш імовірно є причиною симптомів шлунково-кишкової чутливості до глютену, а ніж сам глютен. Крім того, фруктани, використані в дослідженні, були отримані з кореня цикорію, тому ще треба з’ясувати, чи справляють фруктани, отримані з пшениці, такий же ефект.

З огляду 2018 року було зроблено висновок, що хоча непереносність фруктану може певним чином впливати на чутливість до глютену, яка не пов’язана з целіакією, вона пояснює лише деякі шлунково-кишкові розлади, але не додаткові розлади травлення, наприклад, неврологічні розлади, фіброміалгія, психологічні розлади та дерматит. Також не доказано що FODMAP викликають розлади травлення, коли людина має підвищену чутливість до розширення просвіту.

З огляду 2019 року було зроблено висновок, що фруктани пшениці можуть викликати певні симптоми, схожі на СПК, такі як здуття живота. Але також сказано, що вони навряд чи спричиняють імунну відповідь або додаткові розлади травлення, оскільки насправді багато людей повідомляють про зникнення розладів чи симптомів після виключення круп, що містять глютен, із раціону, позаяк вони продовжують їсти фрукти та овочі з високим вмістом FODMAP у своєму раціоні.

Дивіться також

• Дієта 
• Травлення

Список літератури