Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

SERPING1

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
SERPING1
C1-inhibitor.png
Наявні структури
PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи SERPING1, C1IN, C1INH, C1NH, HAE1, HAE2, serpin family G member 1
Зовнішні ІД OMIM: 606860 MGI: 894696 HomoloGene: 44 GeneCards: SERPING1
Пов'язані генетичні захворювання
ожиріння
Шаблон експресії
PBB GE SERPING1 200986 at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001032295
NM_000062
NM_009776
RefSeq (білок)
NP_000053
NP_001027466
NP_033906
Локус (UCSC) Хр. 11: 57.6 – 57.62 Mb Хр. 2: 84.6 – 84.61 Mb
PubMed search
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

SERPING1 (англ. Serpin family G member 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 500 амінокислот, а молекулярна маса — 55 154.

Послідовність амінокислот
10 20 30 40 50
MASRLTLLTL LLLLLAGDRA SSNPNATSSS SQDPESLQDR GEGKVATTVI
SKMLFVEPIL EVSSLPTTNS TTNSATKITA NTTDEPTTQP TTEPTTQPTI
QPTQPTTQLP TDSPTQPTTG SFCPGPVTLC SDLESHSTEA VLGDALVDFS
LKLYHAFSAM KKVETNMAFS PFSIASLLTQ VLLGAGENTK TNLESILSYP
KDFTCVHQAL KGFTTKGVTS VSQIFHSPDL AIRDTFVNAS RTLYSSSPRV
LSNNSDANLE LINTWVAKNT NNKISRLLDS LPSDTRLVLL NAIYLSAKWK
TTFDPKKTRM EPFHFKNSVI KVPMMNSKKY PVAHFIDQTL KAKVGQLQLS
HNLSLVILVP QNLKHRLEDM EQALSPSVFK AIMEKLEMSK FQPTLLTLPR
IKVTTSQDML SIMEKLEFFD FSYDLNLCGL TEDPDLQVSA MQHQTVLELT
ETGVEAAAAS AISVARTLLV FEVQQPFLFV LWDQQHKFPV FMGRVYDPRA

Кодований геном білок за функціями належить до інгібіторів протеаз, інгібіторів серинових протеаз. Задіяний у таких біологічних процесах як зсідання крові, гемостаз, імунітет, вроджений імунітет, шлях активації комплементу, фібриноліз. Секретований назовні.

Література

  • Que B.G., Petra P.H. (1986). Isolation and analysis of a cDNA coding for human C1 inhibitor.. Biochem. Biophys. Res. Commun. 137: 620 — 625.  PubMed DOI:10.1016/0006-291X(86)91123-X
  • Carter P.E., Dunbar B., Fothergill J.E. (1988). Genomic and cDNA cloning of the human C1 inhibitor. Intron-exon junctions and comparison with other serpins.. Eur. J. Biochem. 173: 163 — 169.  PubMed DOI:10.1111/j.1432-1033.1988.tb13980.x
  • Carter P.E., Duponchel C., Tosi M., Fothergill J.E. (1991). Complete nucleotide sequence of the gene for human C1 inhibitor with an unusually high density of Alu elements.. Eur. J. Biochem. 197: 301 — 308.  PubMed DOI:10.1111/j.1432-1033.1991.tb15911.x
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Harrison R.A. (1983). Human C1 inhibitor: improved isolation and preliminary structural characterization.. Biochemistry 22: 5001 — 5007.  PubMed DOI:10.1021/bi00290a019
  • Stoppa-Lyonnet D., Carter P.E., Meo T., Tosi M. (1990). Clusters of intragenic Alu repeats predispose the human C1 inhibitor locus to deleterious rearrangements.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 87: 1551 — 1555.  PubMed DOI:10.1073/pnas.87.4.1551

Див. також




Новое сообщение