Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
SPTAN1
Другие языки:

SPTAN1

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
SPTAN1
Protein SPTAN1 PDB 1aey.png
Наявні структури
PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи SPTAN1, EIEE5, NEAS, SPTA2, spectrin alpha, non-erythrocytic 1, DEE5
Зовнішні ІД OMIM: 182810 MGI: 98386 HomoloGene: 2353 GeneCards: SPTAN1
Пов'язані генетичні захворювання
undetermined early-onset epileptic encephalopathy
Шаблон експресії
PBB GE SPTAN1 215235 at fs.png

PBB GE SPTAN1 208611 s at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001076554
NM_001177667
NM_001177668
NM_001309460
NM_001369325
RefSeq (білок)
NP_001171138
NP_001171139
NP_001296389
NP_001356254
Локус (UCSC) Хр. 9: 128.55 – 128.63 Mb Хр. 2: 29.86 – 29.92 Mb
PubMed search
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

SPTAN1 (англ. Spectrin alpha, non-erythrocytic 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 9-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 2 472 амінокислот, а молекулярна маса — 284 539.

Послідовність амінокислот
10 20 30 40 50
MDPSGVKVLE TAEDIQERRQ QVLDRYHRFK ELSTLRRQKL EDSYRFQFFQ
RDAEELEKWI QEKLQIASDE NYKDPTNLQG KLQKHQAFEA EVQANSGAIV
KLDETGNLMI SEGHFASETI RTRLMELHRQ WELLLEKMRE KGIKLLQAQK
LVQYLRECED VMDWINDKEA IVTSEELGQD LEHVEVLQKK FEEFQTDMAA
HEERVNEVNQ FAAKLIQEQH PEEELIKTKQ DEVNAAWQRL KGLALQRQGK
LFGAAEVQRF NRDVDETISW IKEKEQLMAS DDFGRDLASV QALLRKHEGL
ERDLAALEDK VKALCAEADR LQQSHPLSAT QIQVKREELI TNWEQIRTLA
AERHARLNDS YRLQRFLADF RDLTSWVTEM KALINADELA SDVAGAEALL
DRHQEHKGEI DAHEDSFKSA DESGQALLAA GHYASDEVRE KLTVLSEERA
ALLELWELRR QQYEQCMDLQ LFYRDTEQVD NWMSKQEAFL LNEDLGDSLD
SVEALLKKHE DFEKSLSAQE EKITALDEFA TKLIQNNHYA MEDVATRRDA
LLSRRNALHE RAMRRRAQLA DSFHLQQFFR DSDELKSWVN EKMKTATDEA
YKDPSNLQGK VQKHQAFEAE LSANQSRIDA LEKAGQKLID VNHYAKDEVA
ARMNEVISLW KKLLEATELK GIKLREANQQ QQFNRNVEDI ELWLYEVEGH
LASDDYGKDL TNVQNLQKKH ALLEADVAAH QDRIDGITIQ ARQFQDAGHF
DAENIKKKQE ALVARYEALK EPMVARKQKL ADSLRLQQLF RDVEDEETWI
REKEPIAAST NRGKDLIGVQ NLLKKHQALQ AEIAGHEPRI KAVTQKGNAM
VEEGHFAAED VKAKLHELNQ KWEALKAKAS QRRQDLEDSL QAQQYFADAN
EAESWMREKE PIVGSTDYGK DEDSAEALLK KHEALMSDLS AYGSSIQALR
EQAQSCRQQV APTDDETGKE LVLALYDYQE KSPREVTMKK GDILTLLNST
NKDWWKVEVN DRQGFVPAAY VKKLDPAQSA SRENLLEEQG SIALRQEQID
NQTRITKEAG SVSLRMKQVE ELYHSLLELG EKRKGMLEKS CKKFMLFREA
NELQQWINEK EAALTSEEVG ADLEQVEVLQ KKFDDFQKDL KANESRLKDI
NKVAEDLESE GLMAEEVQAV QQQEVYGMMP RDETDSKTAS PWKSARLMVH
TVATFNSIKE LNERWRSLQQ LAEERSQLLG SAHEVQRFHR DADETKEWIE
EKNQALNTDN YGHDLASVQA LQRKHEGFER DLAALGDKVN SLGETAERLI
QSHPESAEDL QEKCTELNQA WSSLGKRADQ RKAKLGDSHD LQRFLSDFRD
LMSWINGIRG LVSSDELAKD VTGAEALLER HQEHRTEIDA RAGTFQAFEQ
FGQQLLAHGH YASPEIKQKL DILDQERADL EKAWVQRRMM LDQCLELQLF
HRDCEQAENW MAAREAFLNT EDKGDSLDSV EALIKKHEDF DKAINVQEEK
IAALQAFADQ LIAAGHYAKG DISSRRNEVL DRWRRLKAQM IEKRSKLGES
QTLQQFSRDV DEIEAWISEK LQTASDESYK DPTNIQSKHQ KHQAFEAELH
ANADRIRGVI DMGNSLIERG ACAGSEDAVK ARLAALADQW QFLVQKSAEK
SQKLKEANKQ QNFNTGIKDF DFWLSEVEAL LASEDYGKDL ASVNNLLKKH
QLLEADISAH EDRLKDLNSQ ADSLMTSSAF DTSQVKDKRD TINGRFQKIK
SMAASRRAKL NESHRLHQFF RDMDDEESWI KEKKLLVGSE DYGRDLTGVQ
NLRKKHKRLE AELAAHEPAI QGVLDTGKKL SDDNTIGKEE IQQRLAQFVE
HWKELKQLAA ARGQRLEESL EYQQFVANVE EEEAWINEKM TLVASEDYGD
TLAAIQGLLK KHEAFETDFT VHKDRVNDVC TNGQDLIKKN NHHEENISSK
MKGLNGKVSD LEKAAAQRKA KLDENSAFLQ FNWKADVVES WIGEKENSLK
TDDYGRDLSS VQTLLTKQET FDAGLQAFQQ EGIANITALK DQLLAAKHVQ
SKAIEARHAS LMKRWSQLLA NSAARKKKLL EAQSHFRKVE DLFLTFAKKA
SAFNSWFENA EEDLTDPVRC NSLEEIKALR EAHDAFRSSL SSAQADFNQL
AELDRQIKSF RVASNPYTWF TMEALEETWR NLQKIIKERE LELQKEQRRQ
EENDKLRQEF AQHANAFHQW IQETRTYLLD GSCMVEESGT LESQLEATKR
KHQEIRAMRS QLKKIEDLGA AMEEALILDN KYTEHSTVGL AQQWDQLDQL
GMRMQHNLEQ QIQARNTTGV TEEALKEFSM MFKHFDKDKS GRLNHQEFKS
CLRSLGYDLP MVEEGEPDPE FEAILDTVDP NRDGHVSLQE YMAFMISRET
ENVKSSEEIE SAFRALSSEG KPYVTKEELY QNLTREQADY CVSHMKPYVD
GKGRELPTAF DYVEFTRSLF VN

Кодований геном білок за функцією належить до кепінгів актину. Білок має сайт для зв'язування з молекулою актину, молекулою кальмодуліну, іонами металів, іоном кальцію. Локалізований у цитоплазмі, цитоскелеті.

Література

  • Cianci C.D., Zhang Z., Pradhan D., Morrow J.S. (1999). Brain and muscle express a unique alternative transcript of alphaII spectrin.. Biochemistry 38: 15721 — 15730.  PubMed DOI:10.1021/bi991458k
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • McMahon A.P., Moon R.T. (1987). Structure and evolution of a non-erythroid spectrin, human alpha-fodrin.. Biochem. Soc. Trans. 15: 804 — 807.  PubMed DOI:10.1042/bst0150804
  • Stabach P.R., Cianci C.D., Glantz S.B., Zhang Z., Morrow J.S. (1997). Site-directed mutagenesis of alpha II spectrin at codon 1175 modulates its mu-calpain susceptibility.. Biochemistry 36: 57 — 65.  PubMed DOI:10.1021/bi962034i
  • Lundberg S., Bjoerk J., Loefvenberg L., Backman L. (1995). Cloning, expression and characterization of two putative calcium-binding sites in human non-erythroid alpha-spectrin.. Eur. J. Biochem. 230: 658 — 665.  PubMed DOI:10.1111/j.1432-1033.1995.0658h.x
  • Holaska J.M., Kowalski A.K., Wilson K.L. (2004). Emerin caps the pointed end of actin filaments: evidence for an actin cortical network at the nuclear inner membrane.. PLoS Biol. 2: 1354 — 1362.  PubMed DOI:10.1371/journal.pbio.0020231

Див. також



Новое сообщение