| Автономна нервова система | |
|---|---|
 Інервація автономної нервової системи.
| |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Autonomici systematis nervosi |
| MeSH | D001341 |
| TA98 | A14.3.00.001 |
| TA2 | 6600 |
| FMA | 9905 |
| Анатомічна термінологія | |
Автоно́мна нерво́ва систе́ма (АНС) — у ссавців частина нервової системи, яка керує мимовільними діями гладеньких м'язів (стравоходу, кровоносних судин), серця і залоз. Функцією автономної нервової системи є підтримка гомеостазу — сталості внутрішнього середовища організму. Вона не підкоряється свідомості, хоча й підпорядкована спинному та головному мозку.
Види
Звичайно автономна нервова система поділяється на два підрозділи: симпатичну та парасимпатичну системи. Третя, ентерична, система, що іннервує травні органи та здебільшого незалежна від центральної нервової системи, також іноді вважається частиною автономної нервової системи.
Симпатична система відповідає на стрес, збільшуючи серцебиття, кров'яний тиск, цілком готуючи тіло до дій. Парасимпатична система важливіша, коли тіло перебуває у стані спокою. Вона сповільнює серцебиття, знижує кров'яний тиск, стимулює травну систему.
Функції
Більшість органів іннервується як симпатичним, так і парасимпатичним відділами автономної нервової системи. Парасимпатичний відділ не іннервує посмуговані м’язи, гладенькі м’язи матки, більшість кровоносних судин, сечоводи, потові залози, волосяні фолікули шкіри, селезінку, надниркові залози та гіпофіз.
Автономна нервова система не має своїх особливих аферентних, чутливих шляхів. Чутливі імпульси від органів йдуть у складі чутливих волокон, які є спільними для автономної та соматичної нервових систем. Вищий контроль та регуляція функцій автономної нервової системи, як і соматичної, відбувається за рахунок кори півкуль великого мозку.
Соматична та автономна нервові системи відрізняються не лише за функцією, а й за будовою, а саме: соматичні рухові волокна виходять із спинного мозку сегментарно, а автономні волокна виходять лише з певних центрів: мезенцефалічного, бульбарного (парасимпатичні ядра черепних нервів у ромбоподібній ямці), які об’єднані в краніальний відділ; тораколюмбального (бічні роги протягом сегментів від CVIII до LII-III), сакрального (бічні роги протягом сегментів SII-IV).
Тораколюмбальний відділ належить до симпатичного відділу, а краніальний і сакральний – до парасимпатичного.
Соматичні нервові волокна мають добре помітну м’якотну оболонку, а у автономних вона відсутня.
Тіла клітин соматичних нейронів знаходяться у передніх рогах спинного мозку, а їхні відростки (аксони), не перериваючись, досягають скелетних м’язів. Нервові відростки автономних нейронів перериваються у автономних вузлах. Отже, тут є передвузлові (прегангліонарні) і післявузлові (постгангліонарні) волокна.
Найпростіша рефлекторна дуга соматичної нервової системи складається з двох нейронів, а автономної – з трьох (є вставний нейрон); її еферентна ланка складається не з одного, а з двох нейронів. автономна нервова система поділяється на симпатичну і парасимпатичну. Вони працюють узгоджено,симпатична прискорює роботу серця,а парасимпатична привільнює її.
Див. також
- Dysautonomia
- International Society for Autonomic Neuroscience
- Метасимпатична автономна нервова система
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с. (С.?)
Посилання
- АВТОНОМНА НЕРВОВА СИСТЕМА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- Вегетативна нервова система [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] ЕСУ, 2005
- Автономна частина периферійної нервової системи (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2013.
| ||||||||