Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Акромегалія

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Акромегалія
Мікроаденома гіпофізу на знімку МРТ головного мозку
Мікроаденома гіпофізу на знімку МРТ головного мозку
Спеціальність ендокринологія
Препарати octreotided, Пегвісомант і Бромокриптин
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 5A60.0
МКХ-10 E22.0
OMIM 102200
DiseasesDB 114
MedlinePlus 000321
eMedicine med/27 derm/593
MeSH D000172
CMNS: Acromegaly у Вікісховищі

Акромега́лія (грец. ακρος — крайній і грец. μεγας — великий) — захворювання, яке проявляється в надмірному рості кісток, м'яких тканин та внутрішніх органів. Спостерігають її після закриття ростових зон, найчастіше у молодому віці. Акромегалія здебільшого розвивається в осіб із завершеним фізіологічним ростом і закритими епіфізарними ростовими зонами, коли ріст кісток в довжину вже неможливий. Захворювання проявляється патологічним диспропорційним ростом кісток скелета, хрящів і м'яких тканин, порушенням різних видів обміну речовин.

Етіологія

В основі акромегалії лежить надмірне розростання клітин передньої долі нижнього мозкового придатка (пухлина гіпофіза), в зв'язку з чим підвищується секреція гормона росту. Хвороба триває багато років. В основі цієї хвороби лежить гіперфункція гіпофізу.

При акромегалії посилюється ріст нижніх та верхніх кінцівок; голова, язик, риси обличчя грубішають. Акромегалія супроводжується головним болем, розладом зору, порушенням статевої функції.

Ускладнення

Лікування

Хірургічне

Методи видалення гіпофіза

Метод трансфеноїдальної мікрохірургії аденом гіпофіза дозволив розширити показання до оперативного лікування акромегалії. Метод дозволяє візуалізувати пухлину гіпофіза і робити повну резекцію аденоми, уникаючи при цьому можливого ушкодження перехрещення зорових нервів. Успішне видалення аденоми зі зниженням базального рівня СТГ нижче 5 нг/мл спостерігається у 80-90 % оперованих хворих. Післяопераційні ускладнення (скороминучий нецукровий діабет, ринорея, синусит, менінгіт, парез черепних нервів) зустрічаються менш ніж у 5 % оперованих. Недостатність гонадотропної, тиротропної і адренокортикотропної функцій гіпофіза різної міри спостерігають у 3-60 % оперованих хворих.

Транскраніальні методи видалення аденоми гіпофіза, що супроводжуються значною летальністю і травматичні, нині практично не застосовують, за винятком випадків значного супракселярного поширення пухлини гіпофіза.

Також при відповідних показаннях застосовують кіберніж — один із методів радіохірургії.

Консервативне

Медикаментозне лікування

Призначають соматостатин і пегвісомант.

Прогнози

Тривалість життя людей з акромегалією залежить від того, наскільки рано виявлено захворювання.

Див. також

Джерела

Література

  • Ендокринологія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів (4-те видання, переробл. і доповн.) / Під ред. П. М. Боднара. — Вінниця: Нова книга, 2017. — 456 с. ISBN 978-966-382-653-0 (С.45-52) Зміст [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання


Новое сообщение