Альфа-фетопротеїн

Альфа-фетопротеїн
Наявні структури PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB Список кодів PDB 3MRK
Ідентифікатори
Символи	AFP, AFPD, FETA, HPalpha fetoprotein
Зовнішні ІД	OMIM: 104150 MGI: 87951 HomoloGene: 36278 GeneCards: AFP
Онтологія гена Молекулярна функція • зв'язування з іоном металу • GO:0001948, GO:0016582 protein binding Клітинна компонента • extracellular region • extracellular space • цитоплазма • endoplasmic reticulum lumen Біологічний процес • ovulation from ovarian follicle • SMAD protein signal transduction • статеве розмноження • progesterone metabolic process • посттрансляційна модифікація Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	174	11576
Ensembl	ENSG00000081051	ENSMUSG00000054932
UniProt	P02771	P02772
RefSeq (мРНК)	NM_001134 NM_001354717	NM_007423
RefSeq (білок)	NP_001125 NP_001341646	NP_031449
Локус (UCSC)	Хр. 4: 73.43 – 73.46 Mb	Хр. 5: 90.64 – 90.66 Mb
PubMed search
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

Альфа-фетопротеїн (АФП, англ. Alpha fetoprotein) — білок, який кодується геном AFP, розташованим у людини на довгому плечі 4-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 609 амінокислот, а молекулярна маса — 68 678. Це глікопротеїн, що утворюється у людини протягом ембріонального розвитку ентодермальними тканинами і печінкою, або у дорослих у клітинах злоякісних пухлин печінки. Альфа-фетопротеїн фізіологічно виконує функцію фетального транспортного білка, що транспортує мідь, нікель, жирні кислоти і білірубін у крові плоду.

АФП є структурно спорідненим з іншими транспортними білками, такими як альбумін, вітамін D-синтезуючий протеїн і афалін. Синтез у людини починається на четвертому тижні ембріогенезу, максимально між 12 і 16 тижнями вагітності і майже повністю припиняється після народження. У дорослих вміст білка в крові менше як 40 нг/мл.

Білок має сайт для зв'язування з іоном міді. Секретований назовні.

Діагностичне значення

Дуже висока концентрація АФП в крові матері чи у навколоплідних водах може вказувати на наявність вад розвитку плоду. До них належать:

• дефекти черевної стінки, такі як омфалоцеле і гастрошизис;
• дефекти нервової трубки, як розщеплення хребта (Spina bifida), аненцефалія;
• аномалії нирок і сечовивідних шляхів;
• синдром Шерешевського-Тернера;
• інші вади розвитку плоду (атрезія стравоходу і дванадцятипалої кишки);

Причиною підвищеного вмісту альфа-фетпротеїну може бути і багатоплідна вагітність. Зниження АФП між 14 і 20 тижнями вагітності може бути ознакою синдрому Дауна (трисомія 21) у ненародженої дитини, трисомії 18, затримки внутрішньоутробного розвитку та ін.

Високий рівень альфа-фетопротеїну у чоловіків і невагітних жінок вказує в першу чергу на гепатокарциному, меншою мірою — на хронічний гепатит, цироз печінки. Виявлення вогнищевих утворень неправильної форми із змінами доплерової картини у паренхимі печінки при ультразвуковому дослідженні в поєднанні із наростанням збільшення рівня АФП протягом 6 місяців має розглядатися як наявність гепатокарциноми і відразу спонукати до проведення високоточної хіміоемболізації, або за наявності дрібних пухлин — резекції, черезшкірної абляції чи трансплантації печінки.

Лабораторні тести

Вимірювання вмісту АФП у сироватці крові можна проводити як окремим дослідженням — АФП-тест, так і в комбінації з визначенням рівня інших гормонів: естрадіолу і хоріонічного гонадотропіну — потрійний скринінг.

Недоліки АПФ-тесту

Близько 90 % жінок, у яких було виявлено підвищений рівень альфа-фетопротеїну, народжують здорових дітей. Відхилення від норми часто пов'язане з похибками у встановленні терміну вагітності. Багато вчених вважають, що такий високий рівень «хибно-позитивних» результатів роблять такий тест невиправданим. Заключний діагноз синдрому Дауна та ін. можна поставити тільки після хромосомного аналізу тканин дитини.

Див. також

• Хромосома 4

Література