| Анніка Дальстрем | |
|---|---|
| Народилася | 1941 |
| Країна |
 Швеція
|
| Діяльність | нейронауковиця, лікарка, викладачка університету |
| Галузь | гістологія, human histologyd і нейронаука |
| Заклад | Гетеборзький університет |
Анніка Дальстрем (нар. 1941) — шведська лікарка та заслужений професор (Емерит) з гістології та неврології на кафедрі медичної хімії та клітинної біології в університеті Гетеборга.
Дослідження Дальстрем зосереджені на тому, як нервові клітини зберігають і транспортують сигнали, але вона також опублікувала дослідження в багатьох інших областях гістології та неврології. Дальстром опублікував понад 340 наукових праць. Докторську дисертацію захистила у 25 років, ставши наймолодшим шведським лікарем, який здобув докторський ступінь. Вона була професором гістології та неврології в університеті Гетеборга з 1983 року до виходу на пенсію 2008 року.
Дальстрем взяла участь у дебатах про взаємозв'язок між гендером і функцією мозку. У 2007 році вона опублікувала книгу Könet sitter i hjärnan («Гендер в мозку»), яку вона описала як зібрання за останніх 15 років міжнародних досліджень на мозок і про те, як мозок впливає на поведінку людини. Ця книга, що в основному посилається на дослідження, виконані до 1990 року, була піддана критиці за неточності.
Її найпопулярніша наукова стаття «Докази існування моноамінмістких нейронів в центральній нервовій системі» було цитовано більше 5 500 разів у 2013 році.
|
