Апно́е (грец. απνοια — відсутність дихання) — тимчасове припинення дихальних рухів, зумовлене гальмуванням дихального центру, розміщеного в довгастому мозку, найчастіше — внаслідок посиленої вентиляції легень (після посиленого довільного або штучного дихання). Це призводить до збідніння крові на вуглекислоту, яка подразнює дихальний центр. Апное можуть спричинити також збудження чутливих нервових закінчень легень, кровоносних судин, шкіри тощо.
Апное як симптом може наступати при деяких хворобах. Наприклад, зупинка дихання трапляється внаслідок нападів у хворих на бронхіальну астму. Також буває синдром обструктивного апное сну, що викликається провисанням верхніх дихальних шляхів. Цей вид апное зазвичай трапляється у людей, які хроплять уві сні.
Апное припиняється при відновленні нормального вмісту вуглекислоти, а також при нестачі кисню в крові.
Для лікування обструктивного апное уві сні застосовують CPAP-терапію.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Апноэ и храп [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
|
