Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Бусульфан

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Busulfan.svg
Бусульфан
Систематизована назва за IUPAC
Butane-1,4-diyl dimethanesulfonate
Класифікація
ATC-код L01AB01
PubChem 2478
CAS 55-98-1
DrugBank
Хімічна структура
Формула C6H14O6S2 
Мол. маса 246,304 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 68% (перорально)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 2,5 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата МІЛЕРАН™,
«Екселла ГмбХ»,Німеччина
UA/4737/01/01
12.11.2013-12/11/2018

Бусульфан (англ. Busulfan, лат. Busulfanum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є похідним метансульфонової кислоти, та застосовується як перорально, так і внутрішньовенно. Бусульфан розроблений у Великій Британії у лабораторії компанії «GlaxoSmithKline», та застосовується у клінічній практиці з 1959 року.

Фармакологічні властивості

Бусульфан — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є похідним метансудьфонової кислоти. Механізм дії препарату полягає у дії його активних метаболітів на пухлинні клітини, внаслідок чого відбувається зшивка ДНК клітин пухлини, що призводить до зупинки мітозу (переважно в першій половині фази G1, а також на початку і в кінці фаз S і G2) пухлинних клітин, що призводить до втрати можливості реплікації ДНК клітинами пухлин, наслідком чого є гальмування росту пухлини. Бусульфан застосовується для лікування хронічного мієлолейкозу, еритремії та справжньої поліцитемії, рідше застосовується також при тромбоцитемії та мієлофіброзі, переважно в комбінації з циклофосфамідом та етопозидом. Бусульфан особливо активний до ембріональних клітин, тому його застосування при вагітності ймовірно може призвести до народження дитини із хромосомними аномаліями або іншими вадами розвитку. Окрім цього, бусульфан має виражену цитотоксичну та імуносупресивну дію, що сприяє виникненню частих побічних ефектів при застосуванні препарату, в тому числі виникнення на фоні застосування препарату лейкозів та незворотньої аплазії кісткового мозку.

Фармакокінетика

Бусульфан добре всмоктується після перорального застосування, проте біодоступність препарату після перорального прийому сильно варіює, і може становити від 37 до 99 % (у середньому 68 %). Після внутрішньовенної ін'єкції біодоступність препарату становить 100 %. Препарат виявляється в крові за кілька хвилин після внутрішньовенного застосування, та за 0,5—2 години після перорального застосування. Бусульфан погано зв'язується з білками плазми крові. Бусульфан проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці із утворенням кількох неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму із сечею. Період напіввиведення бусульфану становить 2,5 години, проте виведення препарату проходить повільно, протягом більш ніж 2 діб.

Показання до застосування

Бусульфан застосовують для лікування хронічного мієлолейкозу, справжньої поліцитемії та еритремії, тробоцитемії та мієлофіброзу.

Побічна дія

При застосуванні бусульфану побічні ефекти спостерігаються часто, серед них найчастішими є:

Протипокази

Бусульфан протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при пригніченні функції кісткового мозку, тромбоцитопенії, гострому та підгострому лейкозі, вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску

Бусульфан випускається у вигляді таблеток по 0,002 г та концентрату для приготування розчину для внутрішньовенних ін'єкцій у ампулах по 10 мл із вмістом діючої речовини 6 мг/мл.

Посилання


Новое сообщение