| Долонно-підошовний синдром | |
|---|---|
 Долонна еритрема як побічний ефект хіміотрепії (капецитабін, доксорубіцин тощо)
| |
| Спеціальність | дерматологія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | Y43.1-Y43.3 |
| DiseasesDB | 34044 |
| MeSH | D060831 |
 Hand-foot syndrome у Вікісховищі | |
Доло́нно-підо́шовний синдро́м (ДПС) або долонно-підошовна еритродизестезі́я (ДПЕ) — почервоніння, набряк шкіри долонь і підошов, часто супроводжується болісними відчуттями, парестезіями (оніміння, відчуття «повзання мурашок»). Найчастіше синдром виникає як ускладнення хіміотерапії, також може розвиватись при серпоподібноклітинній анемії, прийомі наркотиків.
Патогенез
На сьогодні невідомий.
Клінічні ознаки
Тяжкість синдрому може варіювати від безболісного припухання шкіри у вище названих ділянках тіла (1 ступінь) до появи болючих пухирів, відшарування епідермісу зі зниженням його функцій (3 ступінь).
Лікування
Проводять симптоматичне лікування (обезболюючі, кортикостероїди, вітамін В6, крем з 10%-вим вмістом уридину, охолодження шкіри). Зазвичай синдром проходить через кілька тижнів після припинення хіміотерапії.
До цитостатичних лікарських препаратів, що можуть спричинити долонно-підошовний синдром, відносять капецитабін, циклофосфамід, цитарабін, доцетаксел, доксорубіцин, фторурацил, паклітаксел, сорафеніб, сунітиніб.