Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Діоксид вуглецю

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Діоксид вуглецю
Carbon-dioxide-2D-dimensions.svg
Carbon dioxide 3D ball.png
Ідентифікатори
Номер CAS 124-38-9
PubChem 280
Номер EINECS 204-696-9
DrugBank DB09157
KEGG D00004
Назва MeSH Carbon+dioxide
ChEBI 16526
RTECS FF6400000
Код ATC V03AN02
SMILES C(=O)=O
InChI InChI=1S/CO2/c2-1-3
Номер Бельштейна 1900390
Номер Гмеліна 989
3DMet B01131
Властивості
Молекулярна формула CO2
Молярна маса 44,01 г/моль
Зовнішній вигляд Безбарвний газ
Запах Низькі концентрації: немає
Високі концентрації: різкий; кислий
Густина 1562 кг/м3 (у твердому стані при 1 атм (100 кПа) і −78,5 °C)

1101 кг/м3 (рідина при насиченні -37 °C)
1,977 кг/м3 (газ при 1 атм (100 кПа) і 0 °C)

Тпл −78,48 °C (сублімація при 760 мм рт.ст. )
Ткип −56,6 °C (518 кПа)
Розчинність (вода) 1,45 г/л
Тиск насиченої пари 5720 кПа (20 °C)
Кислотність (pKa) 6,35, 10,33
Показник заломлення (nD) 1,00045
В'язкість 14,90 мкПа·с при 25 °C
Дипольний момент 0 Д
Структура
Кристалічна структура Тригональна
Геометрія Лінійна
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
-394 кДж/моль
Ст. ентропія So
298
214 Дж·моль·K
Теплоємність, co
p
37,135 Дж/(К·моль)
Небезпеки
ЛД50 LCLo: 90000 мд (людина, 5 хвилин)
ГГС піктограми GHS-pictogram-bottle.svg
NFPA 704
NFPA 704.svg
0
2
0
SA
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Діокси́д вуглецю́, карбон(IV) оксид, вуглекислий газ, CO2 — тривка хімічна сполука, поширена в природних газах, що містять його в кількості від декількох відсотків до практично чистого вуглекислого газу. Безбарвний, не має смаку і запаху. Є кінцевим продуктом окиснення вуглецю, не горить, не підтримує горіння і дихання.

Щільність за нормальних умов становить 1,98 кг/м³ (в 1,5 рази важчий за повітря).
Токсична дія вуглекислого газу виявляється при його вмісті в повітрі 3—4 % і полягає в подразненні дихальних шляхів, запамороченні, головному болі, шумі у вухах, психічному збудженні, непритомному стані.


Фізичні властивості

Неотруйний газ, без кольору і запаху, що є природною складовою атмосфери. Вуглекислий газ є продуктом спалювання викопного палива. Він має парникові властивості, тобто сприяє утриманню тепла на поверхні Землі і робить основний внесок у глобальне потепління.

При 20 °C в 1 об'ємі води розчиняється 0,88 об'ємів CO2. Водний розчин його має кислуватий смак. На відміну від монооксиду, діоксид вуглецю є солетвірним оксидом — ангідридом карбонатної кислоти H2CO3.

Під тиском близько 60 атм діоксид вуглецю при звичайній температурі перетворюється в рідину. У зрідженому стані у сталевих балонах його можна зберігати і транспортувати. При сильному охолодженні він перетворюється в снігоподібну масу (сухий лід), яка сублімує (випаровується не плавлячись) при —78,5°С.

Діоксид вуглецю не підтримує дихання і горіння звичайних видів палива. Але речовини, що мають більше споріднення до кисню, ніж вуглець, можуть віднімати у нього кисень. Так, наприклад, запалена свічка гасне в атмосфері CO2, а запалена магнієва стрічка продовжує горіти:

Незначні кількості CO2 нешкідливі для людини і тварин, але при концентрації його в повітрі понад 3 % за об'ємом він стає шкідливим, а при 10 % і більше — смертельним.

Застосування

У народному господарстві діоксид вуглецю широко застосовується в хімічній промисловості при виробництві соди, сечовини тощо, а також у виробництві цукру, вина, пива, для виготовлення газованої води і т. д. Широко відомі природні джерела діоксиду вуглецю у вигляді мінеральних вод «Нарзан», «Боржомі» та інші. Спресований твердий CO2 під назвою «сухий лід» застосовують для охолодження м'яса, риби і інших харчових продуктів, що швидко псуються. Сухий лід значно більше, ніж звичайний, знижує температуру і при випаровуванні не залишає ніякої рідини. У техніці діоксид вуглецю одержують розкладанням карбонату кальцію:

Отримання

В лабораторних умовах його звичайно одержують при дії хлоридної кислоти на мармур:

У природі діоксид вуглецю постійно утворюється при найрізноманітніших процесах: горінні вугілля і інших видів палива, диханні, бродінні, гнитті тощо.

В даний час у світі використовуються три основні групи джерел сировини для отримання діоксиду вуглецю в промислових масштабах.

  • До першої групи належать джерела сировини, використання яких забезпечує одержання чистого діоксиду вуглецю без спеціального обладнання для підвищення його концентрації. До цієї групи входять гази хімічних та нафтохімічних виробництв, гази спиртового бродіння на пивоварних, спиртових та гідролізних заводах із вмістом 92 – 99 % СО2.
  • До другої групи належать джерела сировини, використання яких забезпечує одержання діоксиду вуглецю методом фракційної конденсації. До цієї групи входять гази малопоширених хімічних виробництв, із вмістом 80 – 95 % СО2.
  • До третьої групи належать джерела сировини, використання яких забезпечує отримання чистого діоксиду вуглецю тільки за допомогою спеціального обладнання. До цієї групи входять продукти згоряння вуглецьвмісних речовин (природного газу, рідкого палива, коксу та інших) в котельнях, відхідні гази вапняних і цементних заводів, із вмістом 30 – 40 % СО2.

У гірництві

При виділенні вуглекислого газу з підошви виробки і відсутності активного струменя повітря в нижній частині її можуть утворюватися застійні зони з високою концентрацією. В рудниковій атмосфері вуглекислий газ присутній завжди, бо утворюється у великій кількості за рахунок біохімічних та хімічних реакцій окиснення, що протікають в гірничих виробках. Звичайно виділення природного вуглекислого газу в гірничі виробки незначні, винятками є виділення вуглекислого газу магматичного походження в деяких вугільних та калійних родовищах. Граничний допустимий вміст СО2 в шахтному повітрі 0,5-1 % (за об'ємом). При 10 % наступає непритомність, при 20-25 % — смертельне отруєння. Перша допомога при отруєнні полягає у винесенні потерпілого на свіже повітря, проведенні штучного дихання.

Див. також

Джерела

Посилання


Новое сообщение