Енуре́з (лат. enuresis) — активний, повний, мимовільний і неусвідомлений акт сечовипускання, який найчастіше відбувається уві сні та не зумовлений порушенням анатомії сечових органів. Енурез вважають симптомом, а не окремим захворюванням.
Частіше зустрічається у дітей, здебільшого спостерігають у віці 4-7 років, у хлопчиків — у 2-4 рази частіше. Патологією енурез вважається у дітей віком від 3 років.
Причини
Причини виникнення енурезу різноманітні: зміни головного мозку, порушення режиму сну і безсоння, недоліки виховання у вигляді зайвої свободи або надмірної суворості, невротична атмосфера сім'ї — сімейні конфлікти, сварки та ін.
Диференціювання
Не завше неконтрольоване виділення сечі можна вважати енурезом. Такі ж прояви можуть бути при поліурії, нетриманні сечі, неконтрольованому виділенні сечі у дівчаток.
Лікування
Профілактикою енурезу вважають умови, при яких пацієнт повинен спати на жорсткому, але теплому ліжку. Під час сну ноги й поперек тепло огортають, дещо підносять ножний кінець ліжка. Також важливий процес вироблення стереотипу поведінки перед сном. Потрібно лягати спати та прокидатися о певній годині. За декілька годин до сну рекомендується відмовитись від ігор, перегляду телевізора, Інтернета. Доцільна невелика прогулянка перед сном. Небажане м'яке ліжко. Обмежити вживання рідини, мінімум за 4-6 год до початку сну.
Визнаним є метод формування умовного рефлексу пробудження з допомогою спеціальних мініатюрних пристроїв «мокрий будильник», наприклад, «Pipi-Stop», «Haltur» тощо.
Медикаментозне лікування передбачає застосування протизапальних, антидепресантів, вазопресинів тощо.
Посилання
- Обстеження та лікування енурезу [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ЕНУРЕЗ У ДІТЕЙ (ДІАГНОСТИКА ТА ОБСТЕЖЕННЯ)[недоступне посилання з липня 2019]
- Енурез у дітей. Класифікація. Діагностика. Лікування [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
