Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Зооноз

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Зооноз / зоонози
Спеціальність інфекційні хвороби
Класифікація та зовнішні ресурси
DiseasesDB 28555
MeSH D015047
CMNS: Zoonoses у Вікісховищі

Зооно́з (дав.-гр. ζῷον — тварина, νόσος — хвороба) — інфекційна хвороба тварин. Зоонози — узагальнена назва природно-осередкових інфекцій, тобто таких інфекційних хвороб, що звичайно поширені у тварин, але здатні іноді передаватися від тварин до людини. Іноді в медичній літературі ті зоонози, що можуть бути передані людині, називають зооантропонозами.

Загальна характеристика

Зоонози трапляються в популяціях диких, синантропних і свійських тварин і можуть в певних ситуаціях становити загрозу для здоров'я людини.

Серед найактивніших джерел та резервуарів зоонозів виступають хижі ссавці (найчастіше сказ), кажани (сказ), гризуни та комахоїдні (лептоспіроз, туляремія), травоїдні (сибірка). Нерідко зоонози заносяться разом з інвазійними видами. Розвиток епідемій чуми у портових містах різних континентів пов'язаний з численними інвазіями чорних пацюків (переважно з торгових суден).

Приклади зоонозів

Контроль зоонозів

В Україні контроль за зоонозами ведуть обласні й районні санепідемстанції та ветеринарні станції. У зв'язку з участю в зоонозах різних груп тварин в системі СЕС у відділах ОНІ (особливо-небезпечних інфекцій) працюють й біологи-зоологи, переважно фахівці у галузі теріології та ентомології.

Див. також

Джерела

  • Гоц Ю. Д., Колеснікова І. П., Мохорт Г. А. Епідеміологія. К.: Асканія. — 2007. — 353 с.
  • Загальна епідеміологія (навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації) / Н. О. Виноград, З. П. Василишин, Л. П. Козак, Т. А. Романенко. — К. : Медицина, 2010. — 176 с. ISBN 978-617-505-046-0
  • Скакун М. П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини Навч. пос. Укрмедкнига Тернопіль. 2008—372 с. ISBN 978-966-673-103-9

Посилання



Новое сообщение